Відображаючи Христа

5 березня. Виправдані душі ходять у світлі

“Що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру... щоб виявити Свою праведність в теперішній час, і щоб бути Йому праведним і виправдувати того, хто вірує в Ісуса” (Римл.3:25-26). ВХ 70.1

У цих словах ясно викладена важлива істина. Така милість і доброта Божа зовсім незаслужені нами — людьми. Благодать Христа безкоштовно виправдовує грішника без жодних Його заслуг чи претензій. Виправдання є повним, абсолютним прощенням гріха. У ту мить, коли грішник вірою приймає Христа, він прощений. Йому зараховується праведність Христа, і він вже не повинен сумніватися в Божій всепрощаючій благодаті. ВХ 70.2

У самій вірі немає нічого, що могло б дати нам спасіння. Віра не може усунути нашої провини. Христос є силою Божою на спасіння всіх віруючих. Виправдання можливе лише через заслуги Ісуса Христа, Який заплатив ціну за викуплення грішника. Однак тільки через віру в Його кров Ісус може виправдати віруючу людину. ВХ 70.3

Грішник не може покладатися на свої добрі вчинки як на засіб виправдання. Він повинен залишити усі свої гріхи, приймаючи один за одним ті промені світла, що сяють на його шляху. Вірою він просто приймає ті щедрі засоби, котрі даруються йому безкоштовно завдяки крові Христа. Він вірить у Божі обітниці, котрі через Христа стали для нього освяченням, праведністю і викупленням. ВХ 70.4

Якщо він — послідовник Ісуса, то покірно ходитиме у світлі, радіючи йому та поширюючи це світло серед інших. Виправдавшись вірою, він з радістю підкоряється Богові впродовж усього свого життя. Мир з Богом свідчить про те, Ким є для нього Христос. Люди, котрі підкоряються Богові, шанують Його та виконують Його волю, отримають божественну просвіту. Дорогоцінне Боже Слово наповнене такою чистотою, величністю і красою, яких без Божої допомоги не може збагнути і наймогутніший інтелект. ВХ 70.5

Які б випробування нас не спіткали, ніхто не матиме вибачення за те, що дозволяє собі послабити зв'язок із Господом. Хоча людського співчуття може бракувати, однак Бог не перестає любити, милувати і простягати нам руку допомоги. Вічні руки Бога приймають в обійми кожну душу, що звертається до Нього за допомогою... Богу подобається, коли Його діти просять Його і доручають Йому зробити для них те, що вони неспроможні зробити самі (Ознаки часу, 19 травня 1898 р.). ВХ 70.6