Відображаючи Христа

Березень. Відображаючи Христа через виправдання та освячення

1 березня. Виправдання вірою — наша єдина надія

“А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він є умилостивлений за гріхи наші, і не тільки за паші, але й за гріхи всього світу” (1Йоан. 2:1-2). ВХ 66.1

Коли грішник кається, упокорюється перед Богом, усвідомлюючи, що Христос викупив його і приймає це викуплення як єдину свою надію в житті цьому та майбутньому, тоді його гріхи прощаються. Це і є виправдання через віру. Кожен віруючий повинен повністю підкорити свою волю Божій, постійно каятися й упокорюватися, виявляти віру в спокушу жертву Відкупителя, переходячи від сили в силу, від слави — в славу. ВХ 66.2

Прощення і виправдання — це, по суті, одне й те ж. Вірою людина перетворюється з бунтівника, з дитини гріха і сатани на вірного підданого Ісуса Христа; і це не означає, що вона має в собі щось добре, а тому, що Христос приймає її як Своє дитя шляхом усиновлення. Грішник отримує прощення гріхів, бо їх взяв на Себе його Заступник і Поручитель. Господь звертається до Свого Небесного Отця з такими словами: “Цей грішник — Моя дитина. Я скасовую його смертний вирок і гарантую йому вічне життя, тому що Я зайняв його місце і постраждав за його гріхи. Він є Моїм улюбленим сином”. Таким чином, прощена й зодягнута в прекрасний одяг Христової праведності людина стає непорочною перед Богом. ВХ 66.3

Грішник може ще помилятися, однак, незважаючи на це, Бог не проганяє його і не позбавляє милості. Проте його єдина надія — в розкаянні перед Богом та вірі в Господа Ісуса Христа. Прощати наші переступи і гріхи — виключне право Отця, тому що Христос узяв на Себе нашу вину і відмінив наш смертний вирок, залічивши нам Свою праведність. Його жертва повністю задовольняє вимоги справедливості. ВХ 66.4

Виправдання протилежне засудженню. Бог виявляє безмежну милість до тих, хто її зовсім не заслуговує. Він прощає переступи і гріхи заради Ісуса, Який “став ублаганням за наші гріхи”. Через віру в Христа порушник Закону знаходить милість у Бога й отримує тверду надію на вічне життя (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1070-1071]). ВХ 66.5

Грішник виправдовується через заслуги Ісуса; цим Бог визнає досконалість внесеного за людину викупу. Христос був слухняний до смерті, і смерті хресної; саме це є запорукою прийняття Отцем розкаяного грішника (Ознаки часу, 4 липня 1892 р.). ВХ 66.6