Відображаючи Христа

21 лютого. Правдива любов не йде на компроміс зі злом

“Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх — це беззаконня. І ви знаєте, що Він явився для того, щоб гріхи наші взяти, а гріха у Ньому немає” (1Йоан.3:4-5). ВХ 57.1

У міру того, як минали роки і кількість віруючих зростала, Йоан працював дедалі з більшою відданістю і ревністю для своїх братів. Це був небезпечний час для Церкви. Усюди поширювалася омана сатани. Його слуги шляхом обману і спотворення фактів намагалися викликати опір вченню Христа; врешті-решт, Церкві почали загрожувати єресі та розділення. Деякі з послідовників Христа стверджували, що Його любов звільняє їх від виконання Закону Божого. Інші ж, навпаки, навчали, що необхідно дотримуватися юдейських обрядів і звичаїв і що виконання Закону, без віри в кров Христа, достатньо для спасіння. ВХ 57.2

Деякі вважали, що Христос був лише хорошою людиною і заперечували Його божественність. Інші запевняли, що вони вірні справі Божій, однак насправді виявились ошуканцями, бо своїм життям зреклися Христа і Його Євангелія. Залишаючись беззаконниками, вони вносили до Церкви єресі. Таким чином, чимало людей опинилися в лабіринтах скептицизму й омани. ВХ 57.3

Йоан сповнювався сумом, зауважуючи, як ця смертоносна омана закрадається до Церкви. ВХ 57.4

Ми можемо таким же чином, що й улюблений учень, оцінювати тих, котрі претендують на перебування у Христі, однак порушують Божий Закон. У ці останні дні існує зло, подібне до того, котре ставило під загрозу благополуччя ранньої Церкви. Ось чому потрібно бути уважними до настанов Йоана з цього питання. “Необхідно мати любов”, — цей заклик можна почути всюди, особливо від тих, хто претендує на святість. Однак справжня любов є надто чистою, аби нею прикривати гріх. Відчуваючи любов до тих, за кого помер Христос, ми не повинні йти на компроміс зі злом. Ми не можемо об'єднуватися з бунтівниками і називати це любов'ю. Бог вимагає, щоб Його народ у нинішньому вид стояв за правду так непохитно, як свого часу Йоан протистояв згубним єресям. Його свідчення про життя і смерть Спасителя було ясним і переконливим. Воно виходило із серця, сповненого любов'ю до Спасителя, і жодна сила не могла протидіяти його словам (Дії апостолів, c. [553-555]). ВХ 57.5