Відображаючи Христа

49/366

18 лютого. Як можна виконати Божий закон

“Його діло — краса та величність, а правда Його пробуває навіки” (Псал.111:3). ВХ 53.1

Кожний промінь Божої слави, кожний відблиск чистоти Христа, що проникає в душу, робить болісно відчутною будь-яку гріховну пляму та викриває вади і потворність людського характеру. Як може хтось хвалитися своєю святістю перед святим мірилом Божого Закону, котрий виявляє лихі спонукання, гріховні бажання, невірність серця, нечистоту уст та відкриває, як на долоні, людське житія? ВХ 53.2

Людина починає усвідомлювати свою невірність перед Богом у спробах анулювати Божий Закон; під випробувальним впливом Божого Духа її дух засмучується й упокорюється. Дивлячись на велич, чистоту і непорочність характеру Ісуса Христа, вона відчуває огиду до самої себе. ВХ 53.3

Коли Дух Христа Своєю дивовижною відновлюючою силою торкається серця, у ньому з'являється усвідомлення власної недосконалості, яке провадить до покаяння та впокорення серця, а не до гордого вихваляння своїми досягненнями. Даниїл, споглядаючи, а пізніше змальовуючи славу та велич небесного Посланця вигукнув: “А я зостався сам і бачив це велике видіння, — і не зостаюся в мені сили, а краса обличчя мого змінилася, і я не затримав у собі сил” (Дан.10:8). ВХ 53.4

Душа, котра відчула щось подібне, не зодягнеться у власну праведність або претензійну святість; вона ненавидітиме власний егоїзм, відчуватиме огиду до самолюбства і шукатиме з допомогою Христової праведності такої чистоти серця, яка перебуває в гармонії з Божим Законом і характером Христа. Така людина відображатиме характер Спасителя, надію слави. Для неї найбільшою таємницею буде те, що Ісус приніс таку велику жертву задля її викуплення. ВХ 53.5

Тремтячими устами, і в покорі вона вигукує: “Він полюбив мене. Він віддав Себе за мене. Він збіднів, щоб я міг збагатитися Його убозтвом. Страдник не прогнав мене з презирством, але злив Свою невичерпну викупну любов, щоб моє серце стало чистим. Він зробив мене знову вірним і слухняним усім Його Заповідям. Його милість, Його відданість, Його розп'яття, — це чудо, яким увінчується дивовижне виконання Плану спасіння... Усе це Він учинив, щоб наділити мене Своєю праведністю, аби я міг виконувати Закон, який раніше порушував. ВХ 53.6

За це я звеличую Його і розповідатиму про Нього всім грішникам” (Рев'ю енд Геральд, 16 жовтня 1888 р.). ВХ 53.7