Відображаючи Христа

15 лютого. Божий авторитет утверджений навіки

“Тоді каже до нього Ісус: ‘Геть від Мене, сатано! Бо написано: Господеві Богові твоєму поклоняйся, і Йому Одному служи!’” (Матв.4:10). ВХ 50.1

Сатана робив вигляд, що працює для свободи Всесвіту. Він намагався представити найбільш різноманітні облудні та підступні аргументи, аби переконати, що Божий Закон вкрай деспотичний. Однак навіть тоді, коли Христос висів на хресті, ставши мішенню найжорстокіших спокус сатани, Він залишався Переможцем... З останнім подихом Він вигукнув: “Звершилось!” Битва була виграна... Кров невинного пролилася за винних. Життям, яке Він віддав, людина була викуплена від вічної смерті, а доля того, хто мав владу смерті, була вирішена. ВХ 50.2

Аж до самої смерті Христа характер сатани не був повністю виявлений перед ангелами та безгрішними світами. На Голгофі відступництво і звинувачення колишнього славного, величного ангела відкрилися у правдивому світлі. Виявилося, що його удавана непорочність була обманом. Його таємне бажання звеличити себе і привласнити верховну владу було повністю викрите. Його обман був розвінчаний навіки. Істина перемогла неправду. ВХ 50.3

Незмінність Божого Закону стала очевидною не тільки для невеликої кількості обмежених у своєму розумінні жителів цього світу, а й для усіх мешканців Всесвіту. До всіх світів дійшла вістка про те, що сатана заподіяв Христові. Коли це питання було врешті-решт висвітлене, кожна безгрішна істота висловила обурення з приводу повстання. Усі єдинодушно звеличили Бога як праведного, милостивого, самовідданого, справедливого... ВХ 50.4

Небеса стали свідком того, яку зброю обрав Князь життя, а саме — слова Писання: “Так написано”. Вони також побачили, чим користувався князь світу — неправдою й наклепами. Небожителі бачили, що Князь життя діяв згідно з істиною, чесно і справедливо, тоді як князь світу вдавався до лукавства, майстерних вивертів, інтриг, ворожнечі і помсти. Вони дивились на Того, Хто ніс стяг істини, жертвуючи задля неї усім, навіть Своїм життям; той же, хто ніс прапор повстання, продовжував звинувачувати Бога істини. ВХ 50.5

Всесвіт і Небеса дивувалися Божому довготерпінню... Господь виявив Свою мудрість і справедливість, вигнавши сатану з Неба... Усі безгрішні істоти нині поділяють думку, що Божий Закон незмінний... Його Закон довів свою бездоганність. Його правлінню не загрожуватиме небезпека по віки (Ознаки часу, 27 серпня 1902 р.). ВХ 50.6