Відображаючи Христа

7 лютого. Особиста відповідальність

“Всі Твої Заповіді — справедливість” (Псал.119:172). ВХ 42.1

Дух Божий провадитиме нас шляхом виконання Заповідей, оскільки нам дано обітницю: “Коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до повної правди”. Ми повинні випробовувати духів Словом Божим, тому що багато їх з'явилося у світі. “Звертайтесь до Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої” (Ісая 8:20)... ВХ 42.2

Бог вимагає звіту від кожного з нас особисто; Він закликає служити Йому з принципу, свідомо обравши Його своїм Господом... ВХ 42.3

Бог не ставитиметься легковажно до порушення Його Закону. “Заплата за гріх — смерть”. Наслідки непослуху свідчать про те, що гріх за своєю природою перебуває у ворожнечі з тим благополуччям і добром, якими супроводжується Боже правління. Наш Бог — Бог ревнитель, Який карає дітей за гріхи батьків до третього і четвертого поколінь тих, що ненавидять Його. Наслідки переступу неодмінно спіткають тих, хто вперто чинить гріх; разом з тим Він виявляє милість тисячам тих поколінь, хто любить Його і дотримується Його Заповідей. Хто кається та навертається, щоб служити Йому, ті знаходять ласку Господню; Він прощає всі їхні беззаконня і зціляє усі їхні хвороби. ВХ 42.4

У земних справах слугу, котрий ретельно виконує покладені на нього обов'язки і волю свого господаря, високо цінують. Якось один пан шукав для себе надійного кучера. У відповідь на його оголошення відгукнулося кілька чоловік. Він запитав кожного з них, як близько до краю прірви вони зможуть проїхати, не перевернувши воза. Один за одним вони відповідали, що зможуть це зробити цілком безпечно на досить малій відстані від прірви, і лише один сказав, що триматиметься якомога далі від такої ризикованої справи. Його й було прийнято на роботу. Невже людина оцінить доброго слугу вище, ніж наш небесний Отець? ВХ 42.5

Нас не повинно цікавити, як далеко ми можемо відступити від Заповідей Господніх, претендуючи при цьому на милість Законодавця та потішаючи себе надією, що ми не переступили межу Божого довготерпіння. Ми повинні дбати про те, щоб триматися якомога далі від беззаконня. Маємо прийняти рішення завжди бути на боці Христа і нашого небесного Отця та не наражатися на небезпеку через нерозважливу самовпевненість. ВХ 42.6

Своїми словами й ділами ми повинні звеличувати Заповіді Неба. Хто шанує Закон, той буде вшанований ним під час суду (Рев'ю енд Геральд, 22 червня 1911 р.). ВХ 42.7