Відображаючи Христа

18 жовтня. Божа істина очищує смак

“Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно” (1Кор.13:4-5). ВХ 330.1

Божа істина покликана одухотворяти людину, облагороджувати її смак та освячувати думки. Християнин повинен мати шляхетний характер, володіти люб'язними манерами, бути щирим та правдивим у словах. Він повинен постійно прагнути до товариства, до якого він сподівається незабаром приєднатися, — товариства безгрішних небесних ангелів. ВХ 330.2

Жодна людина не може бути християнином без Христового Духа; але якщо вона має Його, тоді це проявиться в добрих словах, ввічливому, благородному поводженні... Зовнішні зміни будуть свідчити про внутрішнє перетворення. Істина освячує й очищує. Прийнята в серце, вона діє з прихованою силою, перетворюючи характер. Якщо ж люди називають себе послідовниками Христа і в той же час залишаються брутальними у своїх словах та непорядними в поведінці. — значить вони не знають Ісуса. Різка, владна людина, котра вишукує недоліки в інших, — це не християнин, тому що називатись християнином — означає бути схожим на Христа... ВХ 330.3

Багато шукачів щастя будуть розчаровані у своїх сподіваннях, оскільки шукають його не там, де треба, потураючи своїй гріховній природі та егоїстичним почуттям. Нехтуючи виконанням найменших обов'язків і проявом щирої уваги до ближніх, вони порушують принципи, від яких залежить загальне благо суспільства. Справжнє, щастя полягає не в самодогоджанні, а у виконанні свого обов'язку. Бог бажає, аби кожна людина була щасливою; з цією метою Він дав їй Свій Закон, дотримуючись якого людина знайде радість як у родині, так і поза нею. ВХ 330.4

Добрі слова, привітний погляд, бадьорий вигляд роблять християнина привабливим, а його вплив — майже нездоланним. Завдяки релігії Христа, що перебуває в серці, приємними стають слова і поведінка навіть тих людей, які займають найнижче становище. Забуваючи про саму себе, людина, яка постійно поширює світло, мир і радість на інших, виявляє справжнє достоїнство. Це вірний спосіб здобути повагу і розширити можливості бути корисною. Людина, яка діє саме так, не буде скаржитися на брак належної шани. Біблійні принципи мають бути записані в серці і втілені в повсякденне життя (Ознаки часу, 11 листопада 1886 р.). ВХ 330.5