Відображаючи Христа

16 жовтня. Ісус бажає, щоб ми стали єдині з ним

“Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі” (Филп.2:5). ВХ 328.1

Ісус бажає згладити з думок Своїх послідовників образ земного і закарбувати в них образ небесного, аби вони могли бути в єдності з Ним, відображаючи Його характер і віддаючи славу Тому, Хто покликав їх з темряви до Свого дивовижного світла (1Петр.2:9). Якщо вам дозволено перебувати в присутності Сонця правди, то аж ніяк не для того, щоб забирати і приховувати яскраві промені Сонця праведності, але щоб ви могли стати світлом для інших .. Є люди, які отримали дорогоцінне світло Сонця праведності, проте не чинять згідно з ним... Вони воліють прислухатися до мудрувань ворога, а не виразного: “так говорить Господь”... ВХ 328.2

Характер, який ми розвиваємо, наше ставлення до різних речей вирішують нашу майбутню долю. Ми всі у житті робимо вибір: або бути в числі спасенних у світлому Місті, або ж опинитися з нечестивим поза його мурами. Принципи, що впливають на наші вчинки на Землі, відомі на Небі, і наші діла докладно занотовуються в небесних книгах. Там відомо, чи сформували ми свій характер відповідно до вимог Христа... Чи ми є мудрими дівами? Це саме ті питання, які вирішуємо сьогодні своїм характером і відношенням до життя. ВХ 328.3

Бути прощеними так, як прощає Христос, — це не тільки просто отримати прощення, але й відновитися духом нашого розуму. Господь говорить: “Дам вам нове серце” (Єзек.36:26). Образ Христа повинен закарбуватися в кожному розумі, серці й душі. Апостол говорить: “Ми маємо Христів розум” Без процесу перетворення, який може здійснити лише божественна сила, у серці залишається нездоланний початковий потяг до гріха, здатний допровадити до рабства, яке ніколи не може бути зруйноване силою людини... ВХ 328.4

Коли прийде Христос, на небесній вазі характер кожної людини буде зважений і виявлено, чи він чистий, освячений, святий... ВХ 328.5

Щастя — це плід святості й повне узгодження з Божою волею. Хто буде визнаний святим на Небі, той повинен передусім стати святим на землі, бо коли ми залишимо землю, то заберемо із собою лише наш характер, тобто небесні риси, передані нам через праведність Христа... ВХ 328.6

Після досконалої покори Христу йде праведність, мир і радість у Святому Дусі (Рев'ю енд Геральд, 19 серпня 1890 р.). ВХ 328.7