Відображаючи Христа

10 жовтня. Христос дарує нам досконалий характер

“Віддайте себе Богові... а члени ваші — Богові на знаряддя праведності” (Римл.6:13). ВХ 321.1

Ті, котрі покликані Богом працювати у слові та вченні, повинні самі невпинно начатися в школі Христа... Хто не відчуває необхідності переходити від сили до сили, ті не будуть зростати у благодаті та пізнанні Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа. ВХ 321.2

Усе Небо зацікавлене в роботі, що здійснюється нині на землі. Ангели з цікавістю спостерігають за тими, котрі удостоєні честі бути співробітниками Бога. Якщо Христові слуги усвідомлюватимуть присутність Того, Хто готовий спасати, вони сповняться подякою Богові за силу Його благодаті... Хто все своє життя присвячує Христові, той навчиться переконувати душі; матиме тісне спілкування з Відкупителем світу... ВХ 321.3

Ісус — Світло для світу, і ви мали б узгоджувати своє життя з Його життям. Ви отримаєте допомогу Христа для формування сильного, гармонійного, цілісного характеру. Господь має справу для кожного з нас зокрема. Він не бажає, щоб ми шукали підтримки в людській похвалі й заохоченні. Він хоче, щоб кожна душа прийняла Його силу. Бог дав нам Свій найдорогоцінніший дарунок — Єдинородного Сина, щоб підняти, облагородити нас, зодягнути у Свою досконалість характеру та удостоїти життя у Небесному Царстві. Ісус прийшов у наш світ і жив таким життям, якого тепер очікує від Своїх послідовників. Якщо ми догоджаємо собі і надто ліниві, щоб докласти ревних зусиль для участі в чудовій праці для Бога, то ми втратимо як земне, так і майбутнє нетлінне життя. ВХ 321.4

Бог хоче, щоб ми працювали не з пригніченим духом, а сильною вірою та надією. Коли досліджуємо Святе Письмо і просвічені ним, тоді бачимо дивовижну милість Небесного Отця, Котрий віддав, у світ Ісуса, аби всі, “хто вірує в Нього, не загинули, але мали життя вічне” (Йоан.3:16), тоді ми повинні радіти “невимовною й славною радістю” (1Петр.1:8). ВХ 321.5

Усі набуті в процесі навчання знання, за Божим наміром, повинні бути використані для просування істини. У житті та характері має відобразитися справжнє, живе благочестя, аби перед світом був піднесений хрест Спасителя, а в його світлі виявилася цінність кожної душі. Наш розум повинен бути відкритим для розуміння Святого Письма, щоб таким чином ми могли отримати духовну силу, підкріпляючись Хлібом Життя (Рев'ю енд Геральд, 8 квітня 1890 р.). ВХ 321.6