Відображаючи Христа

3/366

3 січня. Христос пожертвував собою задля нас

“Але бачимо Ісуса, Який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, Який ненадовго був принижений перед ангелами, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх” (Євр.2:9). ВХ 5.1

Господь створив людину чистою і святою. Але сатана звів її, спотворюючи її принципи, розбещуючи свідомість і спрямовуючи думки у фальшиве русло. Його метою було повністю спотворити світ. ВХ 5.2

Христос бачив страшну небезпеку, що загрожувала людині, і вирішив віддати Себе у жертву, аби врятувати її. Для здійснення Свого, продиктованого любов'ю до грішного людства наміру, Він став кісткою від кістки та плоттю від плоті нашої. “А що діти стали спільниками тіла та крові, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерті, цебто диявола, та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерті тримався в неволі... Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей. Бо в чому Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти” (Євр.2:14-15, 17-18). ВХ 5.3

Святий Дух повинен був наділяти людину як розумовою так і духовною силою, а через спілкування з Божеством вона мала стати одне з Богом. Як Відкупитель і Відновник, Христос повинен був освятити й очистити людське серце, зробивши його здатним навертати до Бога серця інших. За допомогою сили істини, яка звеличує й освячує людину, Він має намір зробити людство шляхетним, гідним свого високого звання. Він бажає, аби Його діти виявляли Його характер і впливали на інших з метою навернення до Нього... ВХ 5.4

Наші провини могли відвернути від нас Ісуса. Натомість Він, повною мірою Божества прийшов і жив серед нас, щоб бути одне з нами і щоб Його благодаттю ми могли досягти досконалості. Своєю ганебною смертю і стражданнями Він заплатив за нас викуп. Залишивши найвище становище на небі, зодягнувши Свою божественність у людське єство Він, крок за кроком, спускався до найбільшої безодні приниження. Неможливо збагнути глибину Його любові... ВХ 5.5

Мене дивує, що люди, котрі називають себе християнами, не використовують божественних дарів, не усвідомлюють, що хрест — це єдиний засіб прощення гріхів, засіб єднання гордого, егоїстичного людського серця зі Святим Духом, аби щедроти Христа вилилися в людське серце й воно було прикрашене чеснотами Духа; щоб Христос відкрився тим, які не знають Його (Ознаки часу, 24 вересня 1902 р.). ВХ 5.6