Відображаючи Христа

7 вересня. Лагідність — прикраса душі

“Бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням” (Псал.149:4). ВХ 282.1

Найдорожчим плодом освячення є благословенна риса характеру — лагідність. Якщо ця риса переважає в душі людини, то під її впливом формується Христоподібний характер. Духовний погляд людини віднині постійно скерований на Бога, і її воля підкоряється волі Божій. Її розум вбирає кожну божественну істину, а воля підпорядковується божественним принципам без тіні сумніву і жодного нарікання. Справжня лагідність пом'якшує і впокорює серце, готує розум до прийняття Слова. Думки такої людини звернені до Христа. Це розкриває її серце для прийняття Божого Слова, як колись відкрилося серце Лідії. Ми, як Марія, починаємо навчатися біля ніг Ісуса. “Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!” (Псал.25:9). ВХ 282.2

Лагідні люди ніколи не чваняться. Вони, подібно до Самуїла, моляться: “Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!” (1Сам.3:9). ВХ 282.3

Лагідність у школі Христа — одна з відмінних рис плоду Духа. З допомогою Святого Духа ця благословенна риса освячує людину, і вона стає здатною постійно контролювати свою поривчасту, запальну вдачу. Коли люди, — по натурі палкі і пристрасні, — захочуть виховати в собі лагідність, їм доведеться докласти серйозних зусиль, аби впокорити свою неприборкану натуру. Вони змушені будуть щодня контролювати себе, аж доки нелюб'язність та невідповідність Христові не будуть переможені. Вони повинні наслідувати Небесний Зразок, доки повністю не підпорядкуються натхненній настанові апостола: “Нехай кожна людина буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів” (Яков.1:19). ВХ 282.4

Лагідність — це внутрішня прикраса, яку дуже високо цінує Бог. Апостол говорить про цю прикрасу як річ, вартнішу за золото, перли чи коштовний одяг. У той час, як одяг прикрашає лише смертне тіло, лагідність прикрашає душу, об'єднуючи обмежену людину з безмежним Богом. Така прикраса до вподоби Богові. Той, Хто прикрасив небосхил світилами, обіцяв Своїм Духом “прикрасити покірних спасінням”. Небесні ангели відзначать, що найкраще прикрашені ті, котрі зодягнулися в праведність Господа Ісуса і ходять з Ним у покорі та смиренні серця. ВХ 282.5

Християнин має до чого прагнути. Він може постійно підійматися до вищих ідеалів. (Освячене життя, c. [14-16]). ВХ 282.6