Відображаючи Христа

230/366

17 серпня. Виконуючи Божу волю щодо застереження тих, хто гине

“Як раби Христові, виконуючи волю Божу від душі; служіть зі щирістю, як Господеві, а не як людям” (Ефес.6:6-7). ВХ 259.1

Останньої ночі переді мною постала особлива сцена. Я не зможу повністю описати її, але розповім лише дещо. ВХ 259.2

Здавалося, що велика вогняна куля спустилася на землю і зруйнувала чималі будівлі. З різних місць лунали вигуки: “Господь гряде! Господь гряде!” Багато людей не були готові зустріти Його, в той час як інші вигукували: “Слава Господу!” ВХ 259.3

— Чому ви славите Господа? — запитували ті, кого спіткало несподіване руйнування. ВХ 259.4

— Тому що сьогодні ми бачимо те, чого очікували. ВХ 259.5

— Якщо ви вірили, що все це станеться, чому ж не сказали нам? — звучало питання. — Ми не знали про все це. Чому ви залишили нас у незнанні? Ви щодня зустрічалися з нами. Чому ви не познайомилися з нами і не розповіли про прийдешні суди, а також про те, що ми повинні служиш Богові, бо інакше ми загинемо? І ось тепер нам кінець! ВХ 259.6

Кожний член Церкви повинен запастися знаннями, щоб отримати ясне розуміння Божої волі. Кожний член Церкви повинен підняти свій голос, щоб передати знання Святого Письма тим, хто незнайомий з ним. Нехай Бог допоможе нам стояти в істині подібно до Даниїла і залишатися вірними своєму обов'язку в наступні дні випробувань. ВХ 259.7

Батьки, розкажіть своїм дітям про майбутню долю нашого світу, надихніть їх підготуватися до зустрічі з Господом в мирі. Черпайте знання з Писання. Не займайте розум пустими романами. Хто бажає розуміти істини настільки ясно, щоб із мудрістю навчати інших, тому потрібна сила розуму. У нас її не так вже й багато. Для нас неприпустимо палити, вживати алкогольні напої або інші шкідливі речовини, оскільки ми намагаємось зберігати свій розум ясним для роботи спасіння душ. Господу до вподоби люди, котрі виявляють старанність у служінні. Кожний має перевагу сумлінно розвивати дані Богом здібності. ВХ 259.8

У той радісний день... викуплені вигукнуть: “Достойний, достойний Агнець, Котрий був заколений і знову живий, тріумфуючий Переможець”. Яку ж радість відчує Божий працівник, коли підійде до тих, кому він зі страхом і тремтінням свідчив Божу істину, кому відкривав Писання, з ким молився, скеровуючи на правильну дорогу... Тоді всі таємниці Божого провидіння будуть розкриті (Рукопис 102, 1904 р.). ВХ 259.9