Відображаючи Христа

21 січня. Христос — наш приклад, — Він усе в усьому

“І життя було в Нім, а життя було Світлом людей” (Йоан.1:4). ВХ 25.1

Євангельська істина не визнає жодного іншого мірила, крім досконалості Божих думок і Його волі. Бог вимагає від Свого творіння підкорення Його волі. Недосконалість характеру — це гріх, а гріх є порушенням Закону. Усі праведні риси характеру знаходяться у Бозі як досконале, гармонійне ціле. Кожний, хто приймає Христа як свого особистого Спасителя, має привілей володіти цими рисами. Такою є наука святості. ВХ 25.2

Які ж чудові можливості відкриваються перед грішним людством! У Своєму Сині Бог відкриває досконалість, якої здатна досягти людина. Завдяки заслугам Христа вона підіймається зі свого гріховного стану очищеною і стає ціннішою за золото офірське. Для неї стає можливим спілкуватися з ангелами у славі, віддзеркалюючи образ Ісуса Христа, Котрий у яскравій величі перебуває на вічному престолі. Людина має перевагу володіти вірою, щоб силою Христа осягнути безсмертя. Проте, як рідко вона усвідомлює, яких висот могла б досягнути, якби дозволила Богові керувати кожним своїм кроком! ВХ 25.3

Кожній людині Бог дає можливість виявити свою індивідуальність. Він не бажає аби самобутність однієї людині була поглинута індивідуальністю іншої. Усі, хто прагне зазнати перетворення в думках і характері, повинні дивишся не на людей, а на божественний приклад. Бог запрошує: “Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!” Через навернення і перетворення люди переймають думки і почуття Христа. Кожний має стати перед Богом з власного вірою, особистим досвідом, усвідомлюючи, що в ньому перебуває Христос, надія слави. Наслідувати приклад людини, якою б, на вашу думку, близькою до ідеалу вона не була, означає покладатися на недосконале людське єство, котре ні на йоту не здатне додати нам досконалості ВХ 25.4

Наш Приклад — Той, Хто є всім у всьому, Хто “величніший від десятків тисяч інших” і досконалість Котрого не підлягає жодному порівнянню. Своє життя Він учинив славним прикладом для загального наслідування. У Христі поєдналися багатство і бідність, велич і приниження, необмежена сила, лагідність і покірність, які відобразяться у кожній душі, котра приймає Його. У Ньому, через здібності та властивості людського розуму, відкрита мудрість найбільшого з будь-коли знаних світом Учителів. ВХ 25.5

На очах усього світу Бог робить нас живими свідками того, ким можуть стати люди по благодаті Христа (Ознаки часу, 3 вересня 1902 р.). ВХ 25.6