Відображаючи Христа

13 липня. Шлях до більшої духовної сили в церкві

“Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: ‘Вам треба народитися згори’” (Йоан.3:7). ВХ 220.1

Часто брати і сестри запитують: чому в Церкві немає сили? Чому немає живого благочестя? Причина в тому, що в Церкві відсутній послух вимогам, викладеним у Божому Слові. Члени Церкви не люблять Бога понад усе і ближнього свого як себе самого. У цьому вся причина. На цих двох Заповідях Христа утверджується весь Закон і пророки. Якщо б усі суворо дотримувалися Божих вимог, тоді в Церкві не було б розбіжностей, а в сім'ях — дисгармонії. Багато хто з віруючих працюють дуже поверхово. Зовнішня форма зайняла місце внутрішньої діючої благодаті... Теорія істини навернула свідомість, але храм душі не очистився від ідолів... ВХ 220.2

Справжнє переконання в гріхах, правдивий сум серця через усвідомлення свого нечестя, смерть для власного “я”, щоденне подолання вад характеру, нове народження — усе це за словами апостола Павла можна було б назвати “стародавнім”, оскільки воно мало б уже бути в минулому, щоб настало нове (див. 2Кор.5:17). Але про таку роботу багато хто з людей нічого не знають. Вони прищепилися до істини своїм тілесним серцем (емоційно), але поводяться як і раніше, виявляючи колишні негативні риси характеру. Нині існує велика потреба в ясному свідченні, яке з любов'ю звіщається устами, освяченими Божим вогнем. ВХ 220.3

Члени Церкви, на жаль, не виявляють того живого зв'язку з Богом, котрий вони повинні мати, щоб виводити душі з темряви до світла. Дерево має стати добрим, тоді й плоди його також будуть добрими. Для благочестя необхідна на серце дія Духа Святого. Серця тих, котрі приймають істину, повинні бути відкритим для цієї дії, аби людина стала чистою, перш ніж вона зможе дотримуватися Його Заповідей і виконувати Його Слово. “Не дивуйтеся... — сказав великий Учитель здивованому Никодимові, — вам треба народитися згори”. ВХ 220.4

Ми не достатньо вивчаємо Біблію. Вона не стала правилом нашого життя. Якщо б її принципи сумлінно виконувалися і стали основою характеру, тоді з'явилася б така визначеність у досягненні мети, котру не зрушили б жодні людські мудрування і світські заняття. Характер, сформований на підставі Божого Слова, витримає день випробування, усі труднощів небезпеку. Перш ніж справляти освячуючий вплив на світ, сумління повинно бути просвіченим, а життя — освяченим любов'ю до істини, прийнятої в серце. ВХ 220.5

Нам необхідні люди активні, енергійні, рішучі, тверді немов скеля в дотриманні принципу і готові зустріти будь-яку несподіванку. Чому ми такі слабкі, чому серед нас так багато безвідповідальних людей? Тому що вони не з'єднані з Богом своїми серцями, у них не перебуває Спаситель і вони не відчувають постійного освіжаючого припливу любові Христа... На землі немає нічого, щоб було б сильнішим за цю любов. Ніщо не може зрівнятися з нею (Рев'ю енд Геральд, 28 серпня 1879 р.). ВХ 221.1