Відображаючи Христа

10 липня. Отримувати, аби віддавати

“Ви — сіль землі” (Матв.5:13). ВХ 216.1

Христова Церква має бути благословенням; її члени повинні бути щасливими, передаючи благословення оточуючим людям. Бог вибрав Свій народ не лише для того, щоб прийняти його як Своїх синів та дочок, але щоб через них посилати світові благословення божественного просвітництва. Господь вибрав Авраама не просто бути другом Божим, але щоб він став посередником, для передачі особливих, дорогоцінних переваг, котрі Господь бажав дарувати народам. Авраам повинен був стати світлом серед загальної моральної темряви. ВХ 216.2

Кожного разу, коли Бог благословляв Своїх дітей світлом і істиною, Він робив це не лише для того, щоб вони особисто отримали дар вічного життя, але щоб оточуючі їх люди також отримали світло... “Ви — сіль землі”. Коли Бог робить Своїх дітей сіллю, Він має на меті не лише зберегти їх, але й використати як засіб для збереження інших людей. ВХ 216.3

Релігія Христа не має нічого спільного з егоїзмом. Вона не захована за засувами і замками. Від кожного щирого християнина повинен виходити могутній вплив, здатний просвітити людей у темряві. Кожна душа, котра спілкується зі справжнім християнином, стане кращою. Ми повинні бути носіями Божого світла, віддзеркалюючи на оточуючих його яскраві небесні промені. ВХ 216.4

Усі духовні і матеріальні благословення ми отримали завдяки заслугам Христа. Спасіння Христа було дане нам, щоб ми вірою покладалися на Нього, аби могли засвоїти любов Христа, втілювати її в життя і бути благословенням для всього людства. Однак жодний з нас не може проливати світло на шлях інших людей, поки особисто не прийме променів Божого світла зі Святого Письма. Необхідно наш характер уподібнити характеру Христа, інакше не станемо справжніми представниками нашого Господа. ВХ 216.5

Ми не в стані нічого робити без Божої допомоги. Дух Божий повинен співпрацювати з нами; і якщо Боже благословення спочине на нас, ми будемо провідниками Його світла. Господь бажає дати нам всю повноту досвіду, за допомогою якого ми підіймаємося з Землі до небесних тісних взаємозв'язків з Богом; в такому разі егоїзм повністю і безповоротно буде викорінений з нашого єства. ВХ 216.6

Чи сяєте ви, наче живі камені в Божій будові? Нашу релігію не можна назвати справжньою, якщо вона не контролює нас у кожній справі. До наших учинків необхідно щоденно вплітати практичне благочестя. Нехай на наші серця впливає перетворююча благодать Христа, щоб у нас було менше власного “я” і більше Ісуса. ВХ 217.1

Нам необхідна велика благодать, аби зберегти себе покірними і стати людьми молитви, бути милосердними, великодушними, ввічливими і поводитися з ближніми так, як того бажає Господь (Ознаки часу, 3 лютого 1890 р.). ВХ 217.2