Відображаючи Христа
5 липня. Повна єдність приведе до успіху
“Нехай будуть усі єдино: як Ти, Отче, в Мені, і Яв Тобі. Щоб і вони були одно в Нас, щоб світ увірував, що Ти послав Мене” (Йоан.17:21). ВХ 210.1
Я благаю наш народ припинити усяку критику і лихослів'я та звертатися до Бога в ревній молиш, благаючи зміцниш їх у допомозі заблудним. Нехай вони з'єднаються один з одним і з Христом. Нехай вони вивчають 17-й розділ Євангелія від Йоана і вчаться, як молишся і жити молитвою Христа. Він — Утішитель. Він буде перебувати в їхніх серцях і зробить їхню радість повною. Він стане для них Хлібом життя, і при допомозі отриманої таким чином сили вони зможуть розвинути характер, який прославить Бога. Серед них запанує християнська співдружність. В їхньому житті буде видно плід, котрий з'являється лише внаслідок послуху істині. ВХ 210.2
Зробимо молитву Христа правилом нашого життя для формування характеру, котрий відкриє світові силу Божої благодаті. Давайте ж менше будемо говорити про наші дрібні розбіжності, а старанніше вивчати значення молитви Христа для віруючих в Його ім'я. Ми повинні молишся про єдність, і прагнути до цього, щоб Бог міг відповісти на наші молитви. ВХ 210.3
Повна єдність — така ж тісна, як між Отцем і Сином, — ось що принесе успіх зусиллям Божих працівників (Рукопис 1, 1903 р.). ВХ 210.4
Для удосконалення віруючих конче необхідна повна єдність з Христом і один з одним. Присутність Христа в серцях віруючих — це їх сила і життя. Вона приносить єднання з Богом. “Ти в Мені”. Єднання з Богом через Христа робить Церкву досконалою (Рукопис 182, 1905 р.). ВХ 210.5
Хто прагне служити ближнім через самозречення і самопожертву, той буде наділений приємними Богові властивостями характеру, які розвинуть мудрість, доброзичливість, довготерпіння, доброту і співчуття. Такі люди будуть дані почесного місця в Божому Царстві (Рукопис 165, 1898 р.). ВХ 210.6
Ніщо не може привести до єдності в Церкві, окрім духа Христового довготерпіння. Сатана сіє розбрат, і лише Христос може з'єднати в гармонійне ціле суперечливі елемент... Якщо ви як працівник Церкви будете любити Бога понад усе, а ближніх своїх — як самих себе, тоді не потрібно буде докладати особливих зусиль, щоб зберегти єдність. Наші вуха закриються для пліток, і ніхто не буде слухати обмовлянь свого ближнього. Члени Церкви будуть зрощувати любов і єдність, стануть ж єдина велика родина. Тоді ми понесемо свідчення світові про те, що Бог послав у світ Свого Сина. Христос сказав: “По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою” (Лист 29, 1889 р.). ВХ 210.7