Відображаючи Христа

30 червня Анна і життя Самуїла в ранньому дитинстві

“Хлопчина ж Самуїл ріс дедалі більше і здобував все більшу ласку як у Бога, так і в людей” (1Сам.2:26). ВХ 203.1

Анна, котра присвятила свою дитину Господеві, не відкладала виконання своєї клятви, доки її син виросте і зможе служити у скинії. Від самого початку Анна навчала свого малюка любити Бога, шанувати Його та вважати себе Його власністю. Використовуючи усі засоби, вона намагалася скерувати його думки до Творця. ВХ 203.2

Після розлуки із сином вірна мати не припиняла турбуватися про нього. Вона постійно молилася за сина; щороку шила йому новий одяг і, відвідуючи разом із чоловіком храм, приносячи щорічну жертву, давала цей одяг синові на знак своєї любові. Кожний стібок одягу вона робила з молитвою про те, щоб її син залишався чесним, благородним, правдивим. Вона не просила зробити сина видатним, але ревно благала про те, щоб він залишався богобоязким. ВХ 203.3

Віра і посвячення матері були винагороджені. Анна бачила в синові дитячу безпосередність і простоту, життя в любові й страху Божому. Вона зауважувала, як він мужніє, здобуваючи дедалі більшу ласку як у Бога, так і в людей. Самуїл був покірливим, шанобливим, вірним обов'язку, ревним у служінні своєму Господеві... ВХ 203.4

Якби кожна мати так само розуміла, наскільки великими є її обов'язки і відповідальність та якою безцінною буде нагорода її вірності! Щоденний вплив матері на дітей готує їх або до вічного життя, або до остаточної смерті. Вона справляє більш вирішальний вплив на сім'ю, аніж проповідник за кафедрою або навіть цар на престолі. День Господній покаже, якою великою є заслуга побожних матерів, котрі виховали незламних захисників істини і реформи, — людей, рішучих у діях і дерзаннях, непохитних серед випробувань і спокус, — людей, котрі обрали високу святу мету залишатися вірними істині й славі Божій, жертвуючи при цьому світськими почестями і навіть власним життям. ВХ 203.5

Коли сядуть судді й розгорнуться книги, коли Великий Судця промовить: “Добре” і на чоло переможця буде покладений нетлінний вінець слави, чимало буде таких людей, котрі піднесуть свої вінці перед усім зібраним Всесвітом і, вказуючи на свою матір, скажуть: “Це вона за допомогою Божої благодаті виховала мене таким, яким я є. Її повчання, її молитви послужили мені благословенням для вічного спасіння”. ВХ 203.6

За Божою оцінкою Самуїл став великою людиною... Молодих людей неодмінно слід навчити твердо стояти за правду серед загального беззаконня і робити усе можливе, щоб зупинити розвиток гріха; натомість утверджувати доброчесність, чистоту і справжню зрілість. Враження, закарбовані в розумі і характері в ранні роки Життя, глибокі та незгладимі (Ознаки часу, 3 листопада 1881 р.). ВХ 204.1