Відображаючи Христа

15 січня. З людьми

“Петро відкрив уста свої та й промовив; ‘Поправді я пізнаю, що Бог не дивиться на особу’” (Дії 10:34) ВХ 19.1

Релігія Христа підносить своїх послідовників до вищого рівня думки та дії, представляючи увесь людський рід рівноправними об'єктами Божої любові, оскільки вони куплені ціною жертви Його Сина. Біля ніг Ісуса, забуваючи про кастові відмінності чи світські переваги, зустрічаються багатий і бідний, вчений і неосвічений. Коли ми дивимося на Того, Кого наші гріхи прибили до хреста, то забуваємо про всі земні відмінності. Самозречення, вибачливість, безмежна співчутливість Того, Хто був звеличений на небесах, присоромлюють людську гордість, зарозумілість, та соціальну кастовість. Чиста, правдива релігія, проголошуючи свої божественні принципи, об'єднує всіх освячених істиною. Усі постають перед Ним як викуплені кров'ю душі, що однаковою мірою залежать від свого Відкупителя. ВХ 19.2

Господь дав людям талант, щоб вони удосконалювали себе. Кому Він довірив гроші, ті повинні використати цей талант для збільшення коштів, потрібних роботі Божій. Впливові люди повинні використати дані їм Богом можливості. Ті, кого Він наділив мудрістю, повинні принести цей дар до хреста Христового, використовуючи його на славу Божу. ВХ 19.3

Бідна людина також має свій талант, який, можливо, перевершує усі. згадані. Ним може були простота характеру, покірливість, чесність, довіра до Бога. Своєю наполегливою працею, беззастережною довірою до Бога такі люди скеровують тих, з ким спілкуються, до Ісуса — Відкупителя. Їхні серця сповнені співчуттям до бідних, їхня домівка завжди відчинена для нужденних і пригноблених, а їхнє свідчення ясно і правдиво вказує на те, Ким є для них Ісус. Вони шукають слави, честі й безсмертя; їхньою нагородою буде вічне життя. ВХ 19.4

Щоб людська родина могла стати досконалим цілим, існує необхідність у різноманітних талантах. Церква Христова також складається з талановитих в усіх верствах суспільства людей. Бог ніколи не міг допустиш, щоб людська гордість стала на заваді виконання Його премудрого задуму — об'єднати в одне ціле людей різного складу мислення та різноманітних талантів. Жодна ділянка великої Божої роботи не повинна принижуватися в залежності від того, високе чи низьке становище посідають її виконавці. Кожному, більшою чи меншою мірою, належить своя ділянка роботи в поширенні світла... Усі ми вплетені в одне велике полотно людства і не зможемо, без втрати для себе, позбавити один одного свого співчуття (Служителі Євангелія, c. [330-331]). ВХ 19.5