В небесних оселях

26 квітня. Віра у важкі часи

“Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, — то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!” (Авак. 3:17, 18). ВНО 122.1

Божі діти можуть радіти з усього і завжди. Ви можете радіти, коли приходять біди й труднощі, віруючи в мудре Боже Провидіння. Не потрібно чекати підйому почуттів; вірою покладіться на обітниці та піднесіть до Бога гімн подяки... ВНО 122.2

Галерея нашої пам'яті має бути прикрашена священними картинами із зображеннями Ісуса, уроками Його істини, відкриттями Його незрівнянної краси. Якби галерея пам'яті була прикрашена таким чином, ми не дивилися б на нашу долю як на важкий тягар. Ми б не говорили про вади ближніх. Наші душі були б сповнені Ісусом та Його любов'ю. У нас не було б бажання нав'язувати Господові шлях, яким Він нібито має нас провадити. Ми б любили Бога понад усе і ближніх, як самих себе. Коли в душі панує Господня радість, вам не стримати її; ви будете сповнені бажання розповідати іншим про знайдений вами скарб; ви говоритимете про Ісуса та Його незрівнянну красу. Ми повинні присвятити Йому все без залишку. Наш розум має бути привчений роздумувати про те, що прославить Бога; і якщо наші розумові здібності будуть присвячені Богові, наші таланти розвинуться, у нас буде більше можливостей служити Господу. Ми станемо провідниками світла для ближніх. ВНО 122.3

Ми можемо мати тісний зв'язок із Богом і нашим Спасителем; з'єднані таким чином з Богом, ми будемо світлом у Господі, бо в Ньому немає жодної темряви. ВНО 122.4

Навчившись від Христа, ми зрозуміємо, як зберегти свою духовну силу. Ми будемо живитися Божим Словом і здобудемо блаженство, про яке пише апостол: “Ви Його любите, не бачивши, ви вірите в Нього, хоча не бачите нині, радієте невимовною і преславною радістю” (1 Петра 1:8)⁴⁷. ВНО 122.5