В небесних оселях

15 квітня. Випробування віри

“Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде” (Євр. 11:8). ВНО 111.1

Бог обрав Авраама Своїм вісником, аби явити Своє світло цьому світові. Бог не обіцяв йому райдужних перспектив, як, наприклад, високий заробіток, пошану чи світську славу. “Вийди зі своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу” (Бут. 12:1), — таким було Боже слово до Авраама. Патріарх послухався... Він залишив свою країну, свій дім, своїх родичів і все, що для нього було дорогим у земному житті, щоб стати мандрівником і чужинцем³². ВНО 111.2

Авраам... міг би вдатися до міркувань та засумніватися в Божому намірі відносно нього. Однак він показав, що абсолютно впевнений у Божому керівництві; він не почав запитувати, чи родюча й гарна та країна, чи буде йому там добре. Він вирушив у дорогу, як йому звелів Бог. Це урок для кожного з нас... ВНО 111.3

Є люди, в яких усе складається благополучно в цьому житті, однак Бог приготував для них справу ще десь — працю, яку вони не здатні виконати в оточенні родичів і друзів. Адже цей добробут і рідня можуть перешкодити їм розвинути ті риси характеру, які в них хоче бачити Бог. Та Господь знає, що для них найкраще — змінити обстановку й помістити їх у зовсім інше середовище, де їм вдасться сформувати характер, який прославить Його... ВНО 111.4

Опинившись там, де нам зручно і легко, ми не відчуваємо необхідності щомиті покладатися на Бога. У Своєму Провидінні Бог поміщає нас у такі умови, де відчуємо потребу в Його допомозі й силі... ВНО 111.5

Про Авраама сказано, що він очікував міста, Творцем і Будівничим якого є Бог... Те саме стосується і кожного з нас. Ми тільки мандрівники й чужинці в цьому світі. Ми прагнемо до міста, котрого очікував Авраам і Творцем та Будівничим котрого є Бог³³. ВНО 111.6