В небесних оселях

9 серпня. Кожен на своєму місці

“Охоче служіть, як Господеві, а не як людям” (Ефес. 6:7). ВНО 231.1

Господь знає кожного з нас особисто. Кожному народженому у світ дана своя справа з тим, щоб зробити світ кращим... У кожного є своя сфера діяльності, і якщо людина зробить Бога своїм Порадником, вона не діятиме всупереч Божим намірам. Бог визначив кожному своє місце і свою працю. І якщо ми віддамо себе в Божі руки, щоб Він зробив з нами те, що Йому до вподоби, яким би заплутаним і складним не здавалося нам життя, Бог здійснить у всьому цьому Свою мету, і людина, будучи слухняним знаряддям Божої мудрості, виконає Божі наміри. Подібно до того як у дисциплінованій армії кожен воїн займає призначене йому місце й виконує належну йому роль, вкладаючи свій внесок у могутність і досконалість усієї армії, так і Божий працівник виконуватиме відведену йому роль у великій Божій справі. ВНО 231.2

Сучасне життя не є таким, яким замислював його Бог. Ось чому так багато труднощів, так багато тертя і розбіжностей. Якщо людина на догоду власним потягам і планам залишає призначене їй Богом місце, вона стикається з розчаруванням, оскільки обрала свій шлях замість Божого. ВНО 231.3

Деякі люди займають відповідальне становище, проте не відчувають відповідальності, тому виконують роботу навмання, абсолютно не розуміючи її суті. Інші беруться за справу, на яку неспроможні... Треті прагнуть іти власним шляхом та здійснювати власні плани, і Бог споруджує бар'єри, не дозволяючи їм чинити за їхнім бажанням... ВНО 231.4

Небесний Отець — наш Правитель, і ми повинні коритися встановленому Ним порядку. Ми — члени Його сім'ї. Він має право на наше служіння; якщо ж один із членів Його сім'ї буде впиратися, діючи на власний розсуд, цей дух внесе безлад і плутанину в справу. Ми повинні прагнути виконувати волю Бога, прямувати не власним шляхом, а Божим... ВНО 231.5

Нехай Бог говорить до нас, і ми відповімо: “Однак не Моя хай буде воля, але Твоя!”¹⁵ ВНО 231.6