В небесних оселях

215/366

2 серпня. Усе, чим ми володіємо, походить від Бога

“І хто-бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі” (1 Хронік 29:14). ВНО 224.1

Люди, які живуть на цій Землі, повинні разом з небесним воїнством віддавати всю хвалу і славу Творцеві. Ніхто з людей не має ані найменшого приводу для вихваляння й самопіднесення... ВНО 224.2

Бог постійно працює для поповнення людської неповноцінності. Навіть до покаяння людина приходить не без допомоги благодаті. Тілесне серце не відчуває потреби в покаянні. Сльози, що течуть з очей людини через скорботу про власну гріховність та співчуття до інших грішників, — це непрошені сльози. Вони — як роса з очей, що належать Богові... Перетворене життя — це тільки більш гідне застосування життя, яке було викуплене жертвою Його Сина Ісуса. Ми не можемо вважати власною заслугою нічого з того, що робимо... ВНО 224.3

Віра — також Божий дар. Віра — це усвідомлена згода людини з Божими словами, яка пов'язує серце з Божим служінням. Тож кому належить розум людини, якщо не Богові? Кому належить її серце, якщо не Йому? Мати віру — значить посвячувати Богові отримані від Нього інтелект і сили; тому ті, хто виявляє віру, самі по собі не заслуговують на жодну похвалу. Хто настільки твердо вірить у Небесного Отця, що може покладатися на Нього з безмежною довірою, хто вірою сягає за грань майбутнього до реалій вічного світу, той повинен схилитися перед Творцем із визнанням: “Усе це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі”... ВНО 224.4

Даровані Небом здібності не можна використовувати для досягнення егоїстичної мети. Кожна здібність, кожне дарування — це талант, який потрібно використати для слави Бога в Його служінні... ВНО 224.5

Хай ніхто не прагне піднести себе, розповідаючи про свої вчинки, вихваляючи власні здібності, демонструючи особисті знання й потураючи своїй пихатості. ВНО 224.6

Людина, якій Бог довірив особливі дари, має повернути отримане до Божої скарбниці, щедро ділячись з іншими благами від одержаних благословень. Так вони віддадуть честь і славу Богові2. ВНО 224.7