В небесних оселях

19 липня. Охопіть любов'ю своїх ближніх

“Нехай чоловік віддає дружині належну любов, так само й дружина чоловікові” (1Кор. 7:3). ВНО 209.1

Чоловікам і дружинам потрібно відкладати обмін знаками любові між собою до часу, коли вони залишаться наодинці. Адже вияв любові одне до одного має бути доречним, інакше він може завдати шкоди як самому подружжю, так і оточуючим їх неодруженим людям. Є люди абсолютно іншого складу розуму й характеру, виховання й освіти, котрі кохають одне одного так само неподільно і самовіддано, як і ті, хто привчився відверто виявляти свої почуття. Існує небезпека, що на фоні останніх ці стримані пари будуть неправильно сприйняті й поставлені в незручне становище. Спираючись на руку свого чоловіка з повагою і пошаною, дружина може розсудливим, гідним чином виявити велику прихильність і довіру до людини, котру обрала своїм супутником життя... ВНО 209.2

Християни наділені благословенною можливістю та священним обов'язком ощасливити одне одного у своєму подружньому житті. Проте існує реальна небезпека покласти в основу власні інтереси, виливаючи всю повноту своєї любові одне на одного та задовольняючись таким життям. Усе це пахтить себелюбством. ВНО 209.3

Замість того, щоб зосереджувати свою любов і співчуття на собі, вони повинні використовувати кожну можливість робити добро іншим, поширюючи рясність ніжних почуттів у чистій освяченій любові до душ, котрі в очах Бога такі ж дорогоцінні, як і вони самі, бувши викуплені ціною безмежної жертви Його Єдинородного Сина. Добрі слова, співчутливий погляд, прояв уваги будуть для багатьох страждаючих і самотніх немов чаша прохолодної води для спраглої душі. Слово співчуття, добрий учинок допоможуть нести ярмо, що тисне на чужі плечі. Порада, повчання, застереження, які походять із освяченого любов'ю серця, так само необхідні, як вияв ніжних почуттів та вдячності. Кожне слово і вчинок, позначені безкорисливою добротою, є для оточуючих проявом любові, яку Ісус зливав на всю людську сім'ю²⁴. ВНО 209.4