В небесних оселях

20 травня. Божа дорога — не моя дорога

“Господи, відкрий мені дороги Свої — навчи мене ходити Твоїми стежками. Провадь мене згідно зі Своєю правдою і навчай мене, бо Ти Бог — Спаситель мій, і я Тебе з нетерпінням очікую весь день” (Псал.25:4, 5). ВНО 147.1

Мойсей отримав таке повеління: “Пильнуй, кажу, зроби все за зразком, який був показаний тобі на горі!” (Євр. 8:5). Хоч Мойсей був ревний у служінні Богові, хоч у своєму розпорядженні мав найбільш майстерних і талановитих людей, здатних здійснити будь-які його задуми, проте він не повинен був робити нічого (чи то дзвіночок, гранат, китиця, кайма завіси або посудина), що хоч якось відрізнялося б від показаного йому зразка... Сорок днів тривало його спілкування з Богом, і коли він зійшов до підніжжя гори, то був готовий точно описати все показане йому на горі... ВНО 147.2

Багато хто піддався омані лише тому, що ретельно дотримувався власних уявлень, а не Божих вимог. Сам Христос проголосив: “Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить” (Івана 5:19). Він у всьому підкорився Богові, не будував Сам ані задумів, ані планів. Він жив, приймаючи Божий задум про Себе, і Отець з дня на день відкривав Йому Свої наміри. Якщо навіть Ісус був настільки залежним і заявляв: “Що робить Він, те так само й Син робить”, тим більше ми повинні бути залежні від Бога в постійній настанові, щоб наше життя стало здійсненням Його намірів!.. ВНО 147.3

Ми маємо відмовитися від власних доріг. Гордість і самодостатність необхідно розіп'ясти, а порожнеча має бути заповнена Божественними Духом і силою... Чи ходив Христос, Велич Неба, власними дорогами? Подивіться, як знемагала Його душа в Гефсиманії, коли Він молився до Свого Отця. Чому на Його чолі виступили криваві краплі страждання? О, гріхи всього світу були покладені на Нього! Саме розділення з любов'ю Отця примусило Його бліді тремтячі уста вигукнути: “Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша!” (Матв. 26:39). Тричі Він підносив цю молитву, проте щоразу завершував її словами: “Однак не Моя хай буде воля, але Твоя!” (Луки 22:42). Таким має бути і наше ставлення — не моя воля, але Твоя, Боже, хай буде. Це і є справжнє навернення³¹. ВНО 147.4