Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

Розділ 40. Друге воскресіння

Тепер Ісус у супроводі святих ангелів та викуплених святих покидає Місто. Святі ангели оточили Ісуса й супроводжували Його, за ними прямували викуплені святі. Ісус у надзвичайній, вражаючій величі викликає мертвих нечестивих, і вони виходять із тими самими немічними, хворобливими тілами, з якими зійшли до могили. Яке видовище! Яка картина! У першому воскресінні всі вийшли в розквіті безсмертя, але в другому на всіх видимі всі сліди прокляття. Царі й вельможі Землі виходять разом із простими й невідомими, освіченими і неуками. Усі дивляться на Людського Сина, і ті, хто зневажав Ісуса і знущався над Ним, б'ючи Його тростиною і покладаючи терновий вінок на Його святе чоло, бачать Господа у всій Його царській величі. Ті, хто плював на Нього під час суду над Ним, тепер відвертаються від Його пильного проникливого погляду та від слави Його обличчя. Ті, хто пробили цвяхами руки й ноги Ісуса, дивляться нині на сліди Його розп'яття. Ті, котрі пробили списом Його бік, бачать слід своєї жорстокості на Його тілі. Вони знають, що це Той, Кого вони розіп'яли і Кого висміювали в годину Його передсмертних мук. Звучить один протяжний болісний крик, коли вони біжать, щоб сховатися від Царя царів і Господа господарів. ВБ58 183.1

Усі намагаються сховатися в скелях і захистити себе від страшної слави Того, Кого вони колись зневажали. Приголомшені і до болю вражені Його величчю та надзвичайною славою, вони одностайно вигукують із страхітливою виразністю: “Благословен, хто гряде в Господнє ім'я!” ВБ58 184.1

Тоді Ісус і святі ангели у супроводі всіх святих повертаються до Міста, а повітря наповнюють гіркі зойки й жалібні стогони приречених нечестивих. Після цього я побачила, що сатана знову взявся до роботи. Він пройшов між своїми підданими, зміцнюючи слабких і немічних, заявляючи, що він та його ангели могутні. Він указує на незліченні мільйони воскреслих. Там були доблесні, майстерні в битві воїни й царі, які колись завойовували царства. Там перебували могутні велетні й хоробрі люди, що не програвали жодної битви. Там був гордий, честолюбний Наполеон, чиє наближення примушувало тремтіти цілі царства. Там стояли мужі високого зросту, благородної величної статури, які полягли на полі бою, прагнучи завоювань. Коли вони виходять із могил, відновляється хід їхніх думок, перерваних смертю. Їм властивий той самий дух завоювання, з яким вони загинули. Сатана радиться зі своїми ангелами, а потім — із цими царями, завойовниками та сильними мужами. Він оглядає свою величезну армію і повідомляє, що мешканців Міста дуже мало і вони слабкі, тому нечестиві можуть виступити, захопити Місто, вигнати його мешканців та заволодіти багатством і славою. ВБ58 184.2

Сатані вдається обманути їх, і всі негайно починають готуватися до битви. Вони створюють військову зброю, бо в тій численній армії є чимало умілих людей. Потім із сатаною на чолі величезна армія виступає вперед. Царі й воїни прямують зразу ж за сатаною, за ними по підрозділах рухається все військо. У кожному підрозділі є командир, і коли вони рухаються спотвореною, нерівною поверхнею Землі до святого Міста, у їхніх рядах зберігається порядок. Ісус зачинив ворота Міста, а ця численна армія оточує Місто, шикуючись у бойовому порядку. Вони приготували всі види озброєння, чекаючи жорстокої битви. Нечестиві шикуються навколо Міста. Ісус, усе ангельське воїнство з блискучими вінцями на головах та всі святі, також із сяючими вінцями на головах, виходять на стіну міста. Ісус велично проголошує: “Дивіться, грішники, на нагороду праведних! І споглядайте ви, Мої викуплені, відплату нечестивих!” Величезне ополчення споглядає славний сонм тих, хто стоїть на стінах міста. Коли вони бачать красу їхніх блискучих вінців, їхні сяючі славою обличчя, що відображають образ Ісуса, а потім споглядають неперевершену славу і велич Царя царів і Господа господарів, мужність покидає їх. Вони бачать, які скарб і слава втрачені ними, починаючи усвідомлювати, що відплата за гріх — смерть. Вони бачать сонм щасливих святих, котрих зневажали, які зодягнулися в славу, честь, безсмертя і вічне життя, тоді як самі перебувають зовні міста з усім нечестивим і мерзенним. ВБ58 185.1

Див. Матвія 23:29; Об'явлення 6:15, 16; 20:7—9; 22:12 ВБ58 185.2