Велика боротьба між Христом і Його ангелами та сатаною і його ангелами

2/42

Розділ 1. Падіння сатани

Бог показав мені, що колись сатана був найбільш шанованим ангелом на Небесах після Ісуса Христа. Вираз його обличчя був спокійним і щасливим, подібно до облич інших ангелів. Його чоло було високим і широким, свідкуючи про могутній інтелект. Його зовнішній вигляд був досконалим, манери — шляхетні й величні. І я бачила: коли Бог сказав Своєму Синові: “Створімо людину за образом Нашим”, — сатана позаздрив Ісусові. Він бажав, аби з ним порадилися відносно створення людини. Він переповнився заздрістю, ревнощами й ненавистю. Люцифер хотів посісти на Небесах найвище місце після Бога та приймати найвищі почесті. До цього часу на Небі панували порядок, гармонія і цілковите підкорення правлінню Бога. ВБ58 7.1

Це був найбільший гріх — повстати проти встановленого Богом порядку та Його волі. Здавалося, усі Небеса захвилювалися. Ангели об'єдналися в групи, кожну з яких очолював керівний ангел. Усі ангели були стривожені. Не бажаючи підкоритися владі Ісуса і прагнучи піднести себе, сатана непомітно налаштовував усіх проти Божого правління. Деякі ангели співчували сатані в його повстанні, тоді як інші відстоювали честь і підносили мудрість Бога, явлені в тому, що Він наділив владою Свого Сина. Між ангелами виникла незгода. Сатана і його прибічники, які прагнули реформувати Боже правління, забажали проникнути в Його неосяжну мудрість, щоб вияснити, з якою метою Він підніс Ісуса та наділив Його такими необмеженими владою й авторитетом. Вони повстали проти влади Божого Сина, тому всі ангели були покликані з'явитися перед Отцем, аби почути рішення з приводу цієї справи. Було вирішено, що сатана має бути вигнаний з Неба і всі ангели, які приєдналися до нього в повстанні, повинні бути вислані разом із ним. Тоді відбулася війна на Небі. Ангели брали участь у битві; сатана бажав перемогти Божого Сина та покірних Його волі. Однак добрі вірні ангели перемогли, і сатана зі своїми прибічниками був вигнаний з Небес. ВБ58 7.2

Після того як сатана та повсталі з ним ангели були вигнані з Неба, він зрозумів, що назавжди втратив усю чистоту й славу Небес. Тоді він пожалкував про скоєне і захотів бути відновленим на Небесах. Він забажав посісти своє колишнє місце або будь-яке інше, запропоноване йому. Проте ні, Небеса не можна було піддавати небезпеці. Усе Небо могло бути опоганене, якби він з'явився там знову, оскільки в ньому зародився гріх і насіння обурення залишалося в ньому. Сатана знайшов послідовників, які симпатизували йому в його повстанні. Він та його послідовники жалкували, плакали і благали про можливість знову користуватися Божою прихильністю. Однак їхній гріх, їхня ненависть, їхні заздрість і ревність були такими великими, що Бог не міг їх згладити. Вони мали залишитися, щоб отримати остаточне покарання. ВБ58 8.1

Цілком усвідомивши, що не було жодної можливості повернути собі Божу прихильність, сатана більше не приховував своєї злоби й ненависті. Порадившись зі своїми ангелами, він розробив план подальшої боротьби проти Божого правління. Коли Адам і Єва були поселені в чудовому саду, сатана складав плани, аби знищити їх. Було проведено нараду з усіма злими ангелами. Жодним чином ця щаслива пара не могла втратити свого щастя, доки підкорювалася Богові. Сатана не міг застосувати щодо них своєї сили, поки вони спочатку не ослухаються Бога і не втратять Його прихильність. Сили зла мали винайти якийсь план, аби підштовхнути людей до непокори, щоб вони накликали на себе Боже несхвалення й опинилися під безпосереднім впливом сатани і його ангелів. Було вирішено, що сатана прийме інший вигляд і виявить зацікавленість людиною. Він має викликати в них сумнів у правдивості Бога: чи мав Він на увазі саме те, що сказав. Далі диявол повинен збудити їхню допитливість, примусивши виявити зайву цікавість до незбагненних Божих планів (у чому був винен сам сатана) та вияснити причину, чому Бог наклав обмеження щодо дерева пізнання. ВБ58 9.1

Див. Ісаї 14:12—20; Єзекіїля28:1—19; Об'явлення 12:7 ВБ58 9.2