Служіння зцілення

Розділ 14. Служіння багатим

Корнилій, римський сотник, був заможним чоловіком шляхетного роду. Він посідав відповідальне почесне становище. Язичник за походженням, вихованням та освітою, він, завдяки спілкуванню з євреями, здобув знання про правдивого Бога і поклонявся Йому, доводячи щирість своєї віри співчутливим ставленням до бідних. Він “давав багато милостинь людям і завжди молився Богові” (Дії 10:2). СЗ 151.1

Корнилій не знав про Євангеліє, явлене в житті та смерті Христа, і Бог послав йому вістку просто з Неба, а з допомогою іншої вістки скерував апостола Петра відвідати й навчити його. Корнилій не належав до юдейської церкви, і рабини дивилися на нього як на язичника й нечистого. Але Бог бачив його щире серце і послав вісників від Свого престолу, щоб вони, об'єднавшись із Його слугою на землі, навчили римського офіцера Євангелія. СЗ 151.2

І сьогодні Бог шукає душі як серед вищих, так і нижчих верств суспільства. Існує багато таких людей, як Корнилій, котрих Він бажає прилучити до Своєї Церкви. Вони симпатизують Господньому народові. Однак їх міцно тримають пов'язі, що з'єднують їх зі світом. Такі люди потребують моральної мужності, аби стати поруч із тими, хто займає нижче становище. Необхідно докласти особливих зусиль по відношенню до душ, котрі через своє відповідальне становище й оточення перебувають у великій небезпеці. СЗ 151.3

Багато сказано про наш обов'язок щодо занедбаних бідних, а чи не слід приділити деяку увагу і занедбаним багатим? Чимало людей дивляться на цей клас як на безнадійний, тому мало роблять, щоб відкрити очі тим, які були засліплені блиском земної слави й випустили зі своїх розрахунків вічність. Тисячі багатих людей зійшли в могилу, не отримавши застереження. Однак, незважаючи на позірну байдужість, багато заможних людей відчувають у душі пригніченість. СЗ 152.1

“Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!” Хто говорить до щирого золота: “Ти, безпеко моя”, той “відрікся Бога Всевишнього”. “Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові” (Екл.5:9; Йов 31:24, 28; Псал.49:8). СЗ 152.2

Багатство і світська слава не можуть задовольнити душі. Багато заможних людей прагнуть одержати якесь Божественне запевнення, якусь духовну надію. Чимало прагнуть до чогось, що поклало б кінець монотонності їхнього безцільного життя. Багато хто у своєму казенному житті відчувають потребу в чомусь, чого вони не мають. Мало хто з них відвідує церкву, бо вважають, що отримають від цього мало користі. Учення, яке вони чують, не торкається їхніх сердець. Чому б нам не звернутися до кожного з них особисто із закликом? СЗ 152.3

Серед жертв злиднів та гріха можна знайти таких, хто колись володів багатством. Люди різних професій, різного суспільного становища були переможені сквернами світу через вживання алкоголю, потурання пристрасті і впали під тиском спокуси. У той час як ці заблудлі потребують милосердя й допомоги, чи не слід приділити деяку увагу тим, котрі ще не скотилися так низько, проте стають на той самий шлях? СЗ 152.4

Тисячі людей, що посідають відповідальне почесне становище, потурають звичкам, які руйнують душу й тіло. Служителі Євангелія, державні мужі, письменники, заможні, талановиті люди, особистості з величезним запасом ділових якостей, здатні приносити користь, перебувають у смертельній небезпеці, бо не усвідомлюють необхідності самовладання в усьому. Їхню увагу потрібно привернути до принципів стриманості, які мають бути подані не як деспотичні обмеження, а у світлі величного Божого задуму щодо людства. Якби саме таким чином їм були викладені принципи справжньої стриманості, дуже багато представників вищих класів визнали б їхню цінність та охоче прийняли б їх. СЗ 153.1

Ми повинні показати таким людям, до яких згубних наслідків призводить потурання шкідливим звичкам — послаблення розумових, фізичних та моральних сил. Допоможіть їм усвідомити свою відповідальність як управителів дарів Божих. Покажіть їм, скільки добра вони могли б приносити завдяки своїм коштам, які в даний час витрачають на те, що тільки шкодить їм. Ознайомте їх з обітницею стосовно повної стриманості, прохаючи присвятити гроші, котрі вони витратили б на спиртні напої, тютюн га інші шкідливі примхи, для допомоги бідним, хворим або навчання дітей і молоді з метою приносити користь світові. Мало хто відмовився б прислухатися до такого заклику. СЗ 153.2

Існує ще одна небезпека, на яку особливо наражаються багаті люди, і в цьому також відкривається поле для праці медичного місіонера. Безліч людей, котрі досягли успіхів у світі і котрі ніколи не дозволяють собі вдаватися до розповсюджених форм пороку, усе ж через любов до багатства прирікають себе на загибель. Найважче нести не порожню чашу, а наповнену по самі вінця. Саме в такому випадку вкрай необхідно старанно зберігати рівновагу. Хвороби й біди приносять розчарування і смуток, але процвітання становить найбільшу небезпеку для духовного життя. СЗ 153.3

Люди, котрі зазнають невдач, символічно представлені кушем, якого бачив Мойсей у пустелі, — куш горів. проте не згорав. Ангел Господній був усередині цього куша. Так у нестатках і скорботах світло присутності Невидимого перебуває з нами, щоб утішати й підтримувати нас. СЗ 153.4

Ми часто звершуємо молитви за тих, хто страждає від хвороби або лиха, однак наших молитов особливо потребують процвітаючі впливові люди. СЗ 154.1

У долині приниження, де люди усвідомлюють свою потребу в Богові та залежність від Нього, аби Він скеровував їхні кроки, — порівняно менше небезпеки. Однак люди, котрі стоять ніби на високій вершині і завдяки своєму становищу вважаються дуже мудрими, перебувають у найбільшій небезпеці. Якщо такі люди не покладатимуться на Бога, вони неодмінно впадуть. СЗ 154.2

Біблія не засуджує людей за багатство, якщо воно придбане чесним шляхом. Не гроші, а любов до них є коренем усякого зла. Це Бог дає людям силу здобувати багатство, і в руках того, хто діє як Божий управитель, неегоїстично використовуючи свої кошти, багатство є благословенням як для його власника, так і для світу. Проте багато людей, захоплені прагненням до земного багатства, стають нечутливими до Божих вимог та потреб ближніх. Власне багатство вони сприймають як засіб для самозвеличення. Вони додають будинок до будинку, землю до землі, наповнюють свої оселі розкішними речами, тоді як долею оточуючих є злидні, злочинність і смерть. Присвячуючи таким чином життя самодогоджанню, люди формують у собі якості не Бога, а лукавого. СЗ 154.3

Такі люди мають потребу в Євангелії. Вони повинні відвернути погляд від марноти матеріальних речей і споглядати дорогоцінні вічні скарби. Їм потрібно навчитися відчувати радість віддавання, блаженство від співпраці з Богом. СЗ 154.4

Господь велить нам: “Багатим нинішнього часу нагадуй, аби не носилися високо й не покладали надії на непевне багатство, але на Бога, Який нам усе дає щедро, для насолоди, щоб ми чинили добро, збагачувалися в добрих ділах, були щедрі, радо ділилися, збираючи собі скарб — добру основу на майбутнє, аби осягнути справжнє життя” (1Тим.6:17-19). СЗ 154.5

Багаті люди, що полюбляють світ і поклоняються йому, не можуть бути навернені до Христа несподіваним випадковим дотиком. До них буває найважче знайти доступ. У роботі з ними повинні докладатися особисті зусилля з боку чоловіків та жінок, сповнених місіонерським духом, які не відступають від своєї мети і не втрачають мужності. СЗ 155.1

Дехто має особливу здатність працювати з представниками вищих класів. Їм потрібно шукати мудрості від Бога, щоб знати, як знайти доступ до таких людей, аби не просто познайомитися з ними, але з допомогою особистих зусиль і живої віри пробудити в них усвідомлення потреб душі, привести їх до пізнання істини, якою вона є в Ісусі. СЗ 155.2

Багато людей гадають: щоб донести Євангеліє до вищих класів, потрібно запозичити стиль життя й методи роботи, котрі відповідали б їхнім вибагливим смакам. Вони вважають, що для цього суттєво необхідні зовнішні прикмети багатства: заможний будинок, дорогий одяг, відповідні спорядження й оточення, пристосування до світських звичаїв, штучний блиск світського товариства, витончена культура, дар ораторства. Це помилка. Запозичення світських звичаїв і норм — не Божий шлях досягнення вищих класів. Послідовний, безкорисливий виклад Євангелія Христа — ось ефективний метод впливу на цих людей. СЗ 155.3

Досвід апостола Павла під час зустрічі з філософами в Афінах містить урок для нас. Викладаючи Євангеліє перед зібраними в Ареопагу, Павло відповідав на логіку — логікою, на філософію — філософією, на наукові твердження — науковими твердженнями. Наймудріші з його слухачів від здивування замовкли. Його словам неможливо було заперечити. Однак цi зусилля принесли мало плодів: лише декілька людей прийняли Євангеліє. Відтоді Павло почав застосовувати інший метод роботи. Він уникав пишномовної аргументації й теоретичних дебатів, а просто вказував усім на Христа як Спасителя грішників. Ось що він говорить у Посланні до коринтян про свою працю серед них: СЗ 155.4

“І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп'ятого... І моє слово, і моя проповідь — не в переконливих словах мудрості, але в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу” (1Кор.2:1-5). СЗ 156.1

І знову у своєму Посланні до римлян він пише: СЗ 156.2

“Бо я не соромлюся Радісної Звістки Христа; адже вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові” (Римл.1:16). СЗ 156.3

Нехай ті, хто працює для вищих класів, поводяться зі справжньою гідністю, пам'ятаючи, що їхніми супутниками є ангели. Нехай скарбниці їхнього розуму й серця будуть наповнені словами: “Так написано”. Закарбуйте в пам'яті дорогоцінні слова Христа. Цінуйте їх понад золото чи срібло. СЗ 156.4

Христос сказав, що легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого. У роботі із цим класом людей виникатиме багато прикростей, ви зробите для себе чимало сумних відкриттів. Проте для Бога все можливо. Він здатний діяти й діятиме через людей, впливаючи на свідомість тих, котрі присвятили своє життя здобуванню грошей. СЗ 156.5

Матимуть місце чудеса справжнього навернення — чудеса, які зараз залишаються непоміченими. Найвидатніші мужі Землі не перебувають поза дією сили Бога-Чудотворця. Якщо Його співпрацівники вірно й безстрашно виконуватимуть свої обов'язки, Бог навертатиме людей, які займають відповідальні посади, володіють інтелектом і впливом. Силою Святого Духа багато людей приймуть Божественні принципи. СЗ 156.6

Коли стане зрозуміло, що Господь очікує від них як Своїх представників участі в полегшенні страждань людства, чимало заможних людей відгукнуться й віддадуть власні кошти та своє співчуття для добра бідних. Коли таким чином їхня увага відвернеться від власних егоїстичних інтересів, багато з них підкоряться Христові. Володіючи такими талантами, як вплив і кошти, вони охоче об'єднаються у справі доброчинності зі скромним місіонером, якого Бог використав для їхнього навернення. Завдяки правильному використанню власних земних скарбів вони збиратимуть для себе скарби на Небі, де ані міль, ані іржа “не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть”. СЗ 157.1

Навернувшись до Христа, чимало людей стануть знаряддям у Божих руках для роботи з іншими представниками свого класу. Вони зрозуміють, що їм доручено поширення Євангелія, аби нести його тим, для кого цей світ став основним змістом життя. Час і гроші будуть посвячені Богові, талант і вплив — віддані справі придбання душ для Христа. СЗ 157.2

Тільки вічність відкриє, що було досягнуто завдяки цьому виду служіння — як багато душ, хворих на сумніви та змучених світською марнотою й неспокоєм, було приведено до великого Цілителя. Котрий прагне спасти всіх, хто приходить до Нього. Христос — воскреслий Спаситель, і в Його крилах — зцілення. СЗ 157.3