Служіння зцілення

Місіонери на власному забезпеченні

У багатьох місцях можуть успішно працювати місіонери на власному забезпеченні. Апостол Павло служив як місіонер на власному забезпеченні, поширюючи у світі знання про Христа. Щоденно навчаючи Євангелія у великих містах Азії та Європи, він займався ремеслом, щоб утримувати себе і своїх товаришів. У його прощальних словах щодо власної праці, звернених до пресвітерів Ефеської церкви, містяться дорогоцінні уроки для кожного євангельського працівника. СЗ 103.3

“Ви знаєте, — сказав він, — що ... я перебував з вами весь час ... я не ухилявся ні від чого, що вам корисне, аби говорити вам і навчати вас прилюдно і по домах... Срібла, чи золота, чи одягу я не жадав ні від кого. Самі знаєте, що моїм потребам і тим, що були зі мною, послужили ось ці руки. Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати!” (Дії 20:18-35). СЗ 103.4

І сьогодні багато людей могли б подібним чином звершувати добру справу, якби були наповнені таким же духом самопожертви. Нехай групи з двох або більше людей почнуть проводити євангелізаційну роботу. Нехай вони відвідують людей, молячись із ними, співаючи, навчаючи, пояснюючи Писання та служачи хворим. Одні можуть утримувати себе, працюючи книгоношами, інші, подібно до апостола, — займатися певним ремеслом або чимось іншим. Просуваючись уперед у своїй роботі, усвідомлюючи власну безпорадність, однак покірно покладаючись на Бога, вони набувають благословенного досвіду. Господь Ісус іде попереду них, і вони знаходять прихильність та допомогу як серед бідних, так і багатих. СЗ 104.1

Людей, які були навчені медичній місіонерській роботі в інших країнах, потрібно заохочувати без зволікань вирушати туди, де вони думають служити, та починати працювати серед людей, вивчаючи в процесі роботи їхню мову. Дуже скоро вони зможуть навчати простих істин Божого Слова. СЗ 104.2

Вісники милості потрібні в усьому світі. До християнських родин звернений заклик вирушати в місцевості, які перебувають у темряві й омані, їхати на місіонерські поля до інших країн, виявляти потреби своїх ближніх і працювати для справи Господа. Якби такі родини оселилися в темних куточках Землі, де людей оточує духовний морок, і дозволили б світлу Христового життя світити через них, яка благородна робота була б зроблена! СЗ 104.3

Ця праця вимагає самопожертви. У той час як багато людей чекають, коли буде усунута кожна перешкода, робота, яку вони могли б звершувати, залишається невиконаною, і величезна кількість людей помирає без надії та без Бога. Дехто задля комерційного інтересу або наукових даних відважується вирушити в малозаселені регіони, бадьоро переносячи жертви і труднощі; але як мало тих, хто задля ближніх бажав би поїхати зі своїми сім'ями туди, де існує потреба в Євангелії. СЗ 104.4

Досягти людей вісткою, де б вони не знаходилися, якими б не були їхні становище й умови, допомагати їм усім можливим, — ось правдиве служіння. Таким чином ви зможете завоювати серця і знайти доступ до загиблих душ. СЗ 105.1

У будь-якій своїй праці пам'ятайте, що ви пов'язані з Христом і є частиною великого Плану викуплення. Любов Христа має струменіти через ваше життя цілющим, життєдайним потоком. Якщо ви прагнете залучити інших людей до кола Його любові, нехай чистота вашої мови, самовідданість служіння, радісний настрій свідчать про силу Його благодаті. Представте світові Його чистоту і праведність, щоб люди змогли побачити Христа в Його красі. СЗ 105.2

Мало користі приносять спроби виправити інших з допомогою нападок на їхні звички, котрі ви вважаєте поганими. Такі зусилля часто приносять більше шкоди, ніж добра. У розмові із самарянкою Христос не відгукнувся критично про воду з криниці Якова, натомість показав їй щось краще. “Коли б ти знала Божий дар, — сказав Він, — і Хто Той, що говорить тобі: Дай Мені напитися! — ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води” (Івана 4:10). Він повернув розмову в інше русло і почав говорити про скарб, яким бажав наділити цю людину, пропонуючи їй щось краще за те. що вона мала, а саме — воду життя, радість і надію Євангелія. СЗ 105.3

Це ілюстрація підходу, який нам потрібно застосувати в нашій праці. Ми повинні пропонувати людям щось краще за те, чим вони володіють, а саме — мир Христа, що перевищує усяке розуміння. Ми маємо розповідати їм про святий Божий Закон, який є відображенням Його характеру і виявом того, якими Він бажає бачити людей. Покажіть їм, наскільки безмежно немеркнуча слава Неба перевершує скороминуші радощі й задоволення світу. Розкажіть їм про свободу і спокій, які вони можуть знайти в Спасителеві. “А хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік”, — проголосив Господь (вірш 14). СЗ 105.4

Звеличуйте Ісуса, покликуючи: “Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!” (Івана 1:29). Лише Він один може задовольнити палке бажання серця і дарувати мир душі. СЗ 106.1

З усіх людей у світі прибічники реформи повинні бути найбільш безкорисливими, добрими і люб'язними. У їхньому житті має виявлятися справжня доброчесність безкорисливих дій. Працівник, котрому бракує люб'язності, котрий виявляє роздратування з приводу неосвіченості або непостійності інших, говорить поспішно та діє необдумано, може зачинити двері до сердець і ніколи більше не достукатися до них. СЗ 106.2

Коли ми намагаємося звільнити людей з полону омани, нехай наші слова м'яко торкаються їхніх сердець, подібно до роси або тихого дощу, що спадає на зів'ялі рослини. Божий план полягає в тому, аби насамперед знайти шлях до серця. Ми маємо говорити істину з любов'ю та вірити, що Він дасть їй силу для перетворення життя. Святий Дух торкнеться душі словом, сказаним з любов'ю. СЗ 106.3

За своєю природою ми егоцентричні, уперті і самовпевнені. Але засвоївши науку, котрої нас бажає навчити Христос, ми стаємо спільниками Його природи і відтоді живемо Його життям. Чудовий приклад Христа, незрівнянна ніжність, з якою Він поділяв почуття інших, плачучи з тими, що плачуть, і радіючи з тими, що радіють, повинен справити глибокий вплив на характер усіх Його щирих послідовників. Словами і вчинками доброти вони намагатимуться полегшити шлях для втомлених ніг. СЗ 106.4

“Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого” (Ісаї 50:4). СЗ 106.5

Навколо нас перебувають нещасні душі. Ми можемо знайти їх усюди. Будемо ж розшукувати цих страждальців та зміцнювати їх словом для розради їхніх сердець. Будемо ж завжди каналами, через які течуть відсвіжувальні води співчуття. СЗ 106.6

Спілкуючись із людьми, варто пам'ятати, що в житті кожного є розділи, запечатані для очей смертної людини. На сторінках пам'яті записані сумні історії, які свято оберігаються від цікавих очей. Там відзначені тривалі суворі битви з важкими обставинами, можливо, із проблемами в сімейному житті, які день у день позбавляють мужності, упевненості, віри. Люди, котрі провадять нерівну життєву боротьбу, можуть бути зміцнені й підбадьорені маленькими знаками уваги, які коштують нам лише вияву любові. Для таких людей міцний потиск руки справжнього друга значно дорожчий за золото чи срібло. Добрі слова такі ж бажані, як посмішка ангелів. СЗ 107.1

Безліч людей, котрі борються з бідністю, змушені тяжко працювати за невеличку платню, щоб мати змогу задовольнити лише першочергові потреби життя. Важка праця й нестатки без надії на краще роблять їхній тягар дуже важким. А коли до цього долучаються біль і хвороби, ноша стає майже нестерпною. Змучені турботами, пригнічені, вони не знають, де знайти полегшення. Виявіть до таких співчуття в їхніх переживаннях, душевних болях і розчаруваннях. Це відкриє шлях для вашої допомоги їм. Розповідайте їм про Божі обітниці, моліться з ними і за них, надихайте їх надією. СЗ 107.2

Слова підбадьорення й підтримки, сказані хворій, зневіреній душі, розцінюються Спасителем як сказані особисто Йому. Коли серця підбадьорюються, небесні ангели дивляться на це зі схваленням і задоволенням. СЗ 107.3

Із покоління в покоління Господь намагається пробудити в людських душах усвідомлення їхнього Божественного братерства. Співпрацюйте з Ним у цьому. У той час як недовіра й відчуженість заполоняють світ, Христові учні повинні виявляти дух, що панує на Небі. СЗ 107.4

Говоріть, як говорив би Господь, чиніть, як чинив би Він. Постійно відкривайте привабливість Його характеру. Відкривайте багатство любові — підвалину всіх Його повчань і стосунків з людьми. Найскромніші працівники, співпрацюючи з Христом, можуть торкнутися струн, звучання яких почують усі кінці Землі і які творитимуть мелодію впродовж вічності. СЗ 107.5

Небесні істоти чекають на співпрацю з людьми, щоб ті могли явити світові, якими можуть стати люди і чого завдяки єднанню з Божественним можна досягти для спасіння душ, близьких до загибелі. Немає межі для корисності того, хто, відкидаючи свій егоїзм, дає можливість Святому Духові діяти в серці та провадить життя цілковитого посвячення Богові. Усі, хто посвячує тіло, душу й дух на Його служіння, будуть постійно отримувати новий заряд фізичної, розумової і духовної сили. У їхньому розпорядженні перебувають невичерпні запаси Неба. Христос наділяє їх подихом Свого Духа і життям від Свого власного життя. Святий Дух використовує потужні сили, щоб діяти в їхньому серці й розумі. Завдяки даній нам благодаті ми можемо отримувати перемоги, котрі через помилковість та упередженість наших думок, вади характеру і брак віри здаються неможливими. СЗ 108.1

Кожному, хто без останку віддає себе Господу на служіння, дарується сила для досягнення незмірних результатів. Для таких Бог учинить велике. Він працюватиме над розумом людей таким чином, що навіть у цьому світі в їхньому житті стане видимим виконання обітниці про майбутню славу. СЗ 108.2

“Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда, розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога! СЗ 108.3

Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна! СЗ 108.4

Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог... СЗ 108.5

Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим. СЗ 108.6

Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом і потоки в степу! СЗ 108.7

І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу. СЗ 108.8

І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти. СЗ 109.1

Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені. СЗ 109.2

І Господні викушенці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зітхання втечуть!” (Ісаї 35:1-10). СЗ 109.3