Служіння зцілення

Навчання принципів здоров'я

Служителі Євангелія повинні також уміти навчати людей принципів здорового способу життя. Усюди поширилися хвороби, більшість із яких можна було б запобігти, якби приділялася увага законам здоров'я. Люди повинні побачити, яке значення для їхнього благополуччя мають принципи здорового способу життя; це стосується як земного, так і прийдешнього життя. Їм необхідно усвідомити: на них лежить відповідальність за тіло, котре їхній Творець призначив бути Його оселею, вірними домоправителями якої Він бажає їх бачити. Їх потрібно навчити істини, що міститься в словах Святого Письма: “Ми храм Живого Бога, як сказав Бог. Оселюся в них і ходитиму, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом!” (2Кор.6:16). СЗ 96.2

Тисячі людей потребують та охоче навчалися б простих методів лікування хворих, які замінять вживання отруйних медикаментів. Існує велика потреба навчити людей принципів реформи харчування. Шкідливі звички в харчуванні та вживання нездорової їжі не меншою мірою несуть відповідальність за нестриманість, злочинність і нещастя, що стали прокляттям для світу. СЗ 96.3

Навчаючи принципів здоров'я, пам'ятайте про велику мету реформи — забезпечити найвищий розвиток тіла, розуму й душі. Покажіть, що закони природи, котрі є законами Бога, призначені для нашого добра, послух їм приносить щастя, допомагає приготуватися до майбутнього життя. СЗ 96.4

Навчіть людей зауважувати прояви Божої любові й мудрості у творіннях природи. Переконуйте вивчати дивовижну систему — людський організм та закони, що ним управляють. Люди, котрі вміють бачити докази Божої любові, котрі мають певне розуміння мудрості і благотворності Його законів, а також результатів послуху, почнуть зовсім по-іншому ставитися до своїх обов'язків. Замість того, щоб розглядати дотримання законів здоров'я як жертву або самозречення, вони вважатимуть його тим, чим вони є насправді, — неоціненним благословенням. СЗ 97.1

Кожний служитель Євангелія має розуміти, що навчання людей принципів здорового способу життя — частина призначеної йому роботи. У цій роботі існує велика потреба, і світ відкритий для її прийняття. СЗ 97.2

Усюди спостерігається тенденція до заміни індивідуальної роботи діяльністю організацій. Людська мудрість схильна до консолідації, централізації, спорудження великих церков і закладів. Чимало людей полишають доброчинність на заклади й організації, позбавляючи себе контакту зі світом, тому їхні серця холонуть. Вони замикаються в собі і стають нечутливими. З їхніх душ зникає любов до Бога й людини. СЗ 97.3

Христос доручає Своїм послідовникам особисто звершувати роботу, котру не можна доручати комусь іншому. Служіння хворим і бідним, проповідь Євангелія загиблим не варто доручати комітетам і доброчинним організаціям. Особиста відповідальність, особисті зусилля, особиста жертовність — це вимога Євангелія. СЗ 97.4

“Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, — наказує Христос, — щоб наповнився Мій дім”. Він приводить людей до тих, кому вони бажають допомогти. “Убогих бурлаків до дому впровадити, — говорить Господь, — як побачиш нагого, щоб вкрити його”. “Будуть покладати руки на хворих, і вони ставатимуть здоровими” (Луки 14:23; Ісаї 58:7; Марка 16:18). Благословення Євангелія передаються іншим через безпосереднє спілкування й особисте служіння. СЗ 97.5

Посилаючи Своєму народові світло в давнину, Бог не діяв винятково через якийсь один клас. Даниїл був юдейським князем. Ісая також походив із царського роду. Давид був пастушком. Амос випасав отари. Захарія був полоненим з Вавилону, Єлисей обробляв землю. Господь обирав Своїми представниками пророків і князів, вельмож і простих людей, навчаючи їх істин, які потрібно було сповіщати світові. СЗ 98.1

Кожному, хто стає спільником Його благодаті, Господь призначає працювати для інших. Ми повинні особисто прийняти це призначення і працювати там, де знаходимося, кажучи: “Ось я, пошли мене!” (Ісаї 6:8). На служителеві Слова, медичній сестрі-місіонерці, християнському лікареві, на кожному християнинові зокрема, комерсант він чи фермер, фахівець чи ремісник — на будь-кому лежить відповідальність. Наша робота полягає в тому, щоб відкрити людям Євангеліє їхнього спасіння. Кожна справа, до якої ми залучені, має стати засобом для досягнення цієї мети. СЗ 98.2

Люди, котрі беруться за призначену їм роботу, не тільки стануть благословенням для інших, а й самі отримають благословення. Усвідомлення добре виконаного обов'язку справлятиме благотворний вплив на їхні власні душі. Пригнічені забудуть про свою депресію, слабкі стануть сильними, необізнані отримають знання, і всі знайдуть вірного помічника в Тому, Хто їх покликав. СЗ 98.3

Церква Христа створена для служіння. Її девіз — служіння. Її члени — воїни, котрих потрібно готувати до бою під командуванням Вождя їхнього спасіння. Християнські служителі, лікарі, учителі мають значно ширше поле діяльності, ніж багато хто думає. Вони повинні не лише служити людям, але й навчати їх служити. Вони мають не тільки викладати правильні принципи, а й навчати своїх слухачів передавати іншим знання цих принципів. Істина, котру не втілюють у життя, котрою не діляться з іншими, втрачає свою життєдайну силу й цілющу дію. Благословення від неї отримує лише той, хто ділиться нею з ближніми. СЗ 98.4

Необхідно порушити монотонність нашого служіння Богові. Кожний член Церкви має виконувати якесь служіння для Господа. Деякі люди не можуть звершити так багато роботи, як інші, однак кожен має робити все можливе задля призупинення потоку хвороб і страждань, що затопив наш світ. Багато людей охоче працювали б, якби їх навчили, з чого починати. Вони мають потребу в науці й підбадьоренні. СЗ 99.1

Кожна церква повинна стати школою підготовки християнських працівників. Її членів необхідно навчати, як проводити біблійні заняття, викладати уроки суботньої школи, якнайкраще допомагати бідним, піклуватися про хворих, працювати з ненаверненими. Необхідно створювати школи здоров'я, кулінарні класи, гуртки з різноманітних галузей християнської допомоги. Разом з навчанням має проводитися практична робота під керівництвом досвідчених інструкторів. Нехай учителі покажуть приклад у роботі з людьми, а інші, об'єднавшись із ними, навчаться на їхньому прикладі. Один приклад має більше значення, ніж багато повчань. СЗ 99.2

Нехай усі розвивають свої фізичні й розумові сили, наскільки дозволяють їхні можливості, аби працювати для Бога там, куди їх покличе Його Провидіння. Та сама благодать, що зійшла від Христа на Павла й Аполлоса, відзначивши їх особливими духовними обдаруваннями, і сьогодні сходить на посвячених християн-місіонерів. Бог бажає, щоб Його діти володіли розумом і знанням, аби з безпомилковою ясністю й силою Його слава була явлена нашому світові. СЗ 99.3

Освічені, посвячені Богові працівники можуть звершувати служіння різноманітнішими способами та виконувати обширнішу роботу, ніж ті, що не мають освіти. Їхній навчений розум забезпечує їм більш вигідне становище. Але й ті, котрі не володіють ані великими талантами, ані всебічною освітою, також можуть успішно служити іншим. Бог використає людей, які бажають бути використаними. Найбільші і найтриваліші результати приносить діяльність не найталановитіших і не найвидатніших особистостей. Існує потреба в чоловіках та жінках, котрі почули вістку з Небес. Найбільш ефективні працівники — це ті, котрі відгукнулися на запрошення: “Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене” (Матв.11:29). СЗ 99.4

Існує потреба в місіонерах — щирих і сердечних. Людина, чийого серця торкнувся Бог, сповнена глибокого занепокоєння за тих, хто не пізнав Його любові. Їхнє становище сприймається нею як власне горе. Ризикуючи власним життям, співпрацюючи з ангелами, вона йде виконувати роботу як посланий і натхненний Небом вісник. СЗ 100.1

Якщо люди, котрим Бог довірив великі таланти інтелекту, використовують ці дари в егоїстичних цілях, то після періоду випробування вони будуть залишені прямувати власною дорогою. Бог обере людей, на перший погляд менш обдарованих і не таких самовпевнених. Він зміцнить слабких, бо вони вірять,що Він звершить для них те, чого вони не зможуть зробити самі для себе. Бог прийме щире служіння і Сам поповнить те, у чому відчувається нестаток. СЗ 100.2

Господь часто обирає Своїми співпрацівниками людей, які мали можливість здобути лише обмежену шкільну освіту. Ці люди дуже старанно застосовують свої здібності, і Господь винагороджує їхню вірність Його справі, їхню працелюбність, жадобу знання. Він бачить їхні сльози, чує їхні молитви. Як Його благословення зійшло на полонених у царському дворі Вавилона, так і сьогодні Він посилає мудрість та знання Своїм працівникам. СЗ 100.3

Люди, котрим бракує шкільної освіти, які займають низьке соціальне становище, часом мають дивовижний успіх у придбанні для Нього душ завдяки благодаті Христа. Таємниця їхнього успіху криється в довірі Богові. Вони щоденно навчалися в Того, Хто чудовий у пораді та могутній у силі. СЗ 100.4

Таких працівників потрібно підбадьорювати. Господь об'єднає їх із тими, котрі володіють більш визначними здібностями, аби заповнити залишені іншими прогалини. Швидкість, з якою вони бачать, що потрібно зробити, готовність допомогти потребуючим, їхні добрі слова й учинки відчиняють двері корисності, які інакше залишалися б зачиненими. Вони зближаються з тими, кого спіткало лихо, а їхні переконливі слова володіють силою і здатністю притягати багато тремтячих душ до Бога. Їхня робота показує, що могли б здійснити тисячі інших, якби тільки забажали. СЗ 100.5