Служіння зцілення
Розділ 35. Правдиве пізнання Бога
Подібно до нашого Спасителя, ми перебуваємо в цьому світі, щоб служити Богові. Ми знаходимося тут, щоб уподібнитися до Бога в характері та своїм життям служіння явити Його світові. Для того, аби бути співпрацівниками Бога, уподібнитися до Нього і показати Його характер, ми повинні мати правильне пізнання Бога. Ми маємо знати Його таким, яким Він відкриває Себе. СЗ 316.1
Пізнання Бога — основа всякої справжньої освіти й усякого справжнього служіння. Це єдиний безпечний засіб проти спокуси. Тільки це може зробити нас подібними до Бога за характером. СЗ 316.2
Такого знання потребують усі, хто трудиться задля духовного зростання своїх ближніх. Перетворення характеру, чистота життя, ефективність служіння, вірність правильним принципам — усе це залежить від правильного пізнання Бога. Таке знання є суттєво необхідною підготовкою до життя як теперішнього, так і прийдешнього. СЗ 316.3
“Пізнання Святого — це розум” (Прип.9:10). СЗ 316.4
Через пізнання Господа нам дане “усе те, що потрібне для життя і побожності” (2 Петра 1:3). СЗ 316.5
“Вічне життя є те, — сказав Ісус, — щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа” (Івана 17:3). СЗ 317.1
“Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!” (Єрем.9:22, 23). СЗ 317.2
Нам необхідно досліджувати одкровення, які Бог дав стосовно Самого Себе: СЗ 317.3
“Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро. Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади... І буде тобі Всемогутній за золото!... Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє, будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш. А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло. Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає” (Йова 22:21-29). СЗ 317.4
“Тож Його невидиме від сотворення світу через творіння стає зрозумілим, — Його вічна сила і Божественність” (Римл.1:20). СЗ 317.5
Творіння природи, котрі ми тепер споглядаємо, дають нам лише слабке уявлення про славу Едему. Гріх спотворив земну красу, на всьому можна зауважити сліди зла. І все ж залишається ще багато прекрасного. Природа свідчить, що Той. Хто Безмежний у силі та Великий у доброті, милості й любові, створив Землю та наповнив її життям і радістю. Навіть у своєму ураженому стані все творіння виявляє діла рук Великого Художника. Де б ми не були, усюди можемо чути голос Божий і бачити докази Його доброти. СЗ 317.6
Від урочистого гуркоту гучного грому й вічно невгамовного ревіння океану до радісного співу, що наповнює ліси мелодійними звуками, — десятками тисяч голосів природа віддає Йому хвалу. На землі, на морі і на небі з їхніми дивовижними відтінками й барвами, які або створюють чудовий контраст, або гармонійно поєднуються одне з одним, ми споглядаємо Його славу. Вічні гори розповідають нам про Його силу. Дерева, чиї зелені стяги майорять на сонці, квіти в їхній ніжній красі вказують на свого Творця. Жива зелень, килимом укриваючи темну землю, розповідає про турботу, з якою Бог ставиться до найскромніших зі Своїх творінь. Морські западини та земні надра відкривають Його скарби. Той, Хто поклав перлини в океан, аметисти і хризоліт — серед скель, любить прекрасне. Сонце, що сходить на небі, — символ Того, Хто є Життям і світлом для всіх Своїх створінь. Уся велич і краса, що прикрашає землю й освітлює небеса, говорить про Бога. СЗ 318.1
“Велич Його вкрила небо”. СЗ 318.2
“Твого творива повна земля!” СЗ 318.3
“Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, — без мови й без слів, не чутний їхній голос, та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова!” (Авак.3:3; Псал.104:24; 19:3-5). СЗ 318.4
Усе говорить про ніжну батьківську турботу Бога та Його бажання зробити Своїх дітей щасливими. СЗ 318.5
Могутня сила, яка діє в усій природі й усе підтримує, не є, як вважають деякі вчені, всеосяжним принципом, діючою енергією. Бог є Дух, однак Він є Особа, бо таким явив Себе. СЗ 318.6
“А Господь — Бог правдивий, — Він Бог Живий та Цар вічний! СЗ 318.7
... Боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!” СЗ 318.8
“Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував...” СЗ 318.9
“Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом” (Єрем.10:10, 11, 16, 12). СЗ 319.1