Служіння зцілення

Підготовка до служіння

Цю мету ніколи не повинні випускати з уваги християнські батьки і вчителі. Ми не знаємо, на якому саме поприщі здійснюватимуть своє служіння наші діти. Можливо, вони проведуть своє життя в колі сім'ї; а може, набудуть звичайних професій або вирушать як учителі Євангелія в язичницькі краї. Проте всі однаковою мірою покликані бути місіонерами для Бога, служителями милості для світу. СЗ 305.2

Бог любить дітей і молодь з їхніми свіжими талантами, енергією й мужністю, з їхньою бистротою сприйняття, тому бажає привести їх у гармонію з Божественними силами. Вони повинні здобувати освіту, котра допоможе їм стати поруч із Христом у безкорисливому служінні. СЗ 305.3

Про всіх Своїх дітей, які житимуть до кінця часу, не меншою мірою, ніж про перших учнів, Христос сказав: “Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ” (Івана 17:18), — бути представниками Бога, виявляти Його Дух і характер, виконувати Його роботу. СЗ 306.1

Наші діти стоять ніби на роздоріжжі. З усіх боків світські принади, потурання та служіння своїм бажанням відвертають їх від шляху, прокладеного для Господніх викуплених. Яким буде їхнє життя — благословенням чи прокляттям — залежить від їхнього вибору. Сповнені енергії й палкого бажання перевірити свої невипробувані здібності, вони повинні знаходити якийсь вихід своїй кипучій енергії. Їхня активність служитиме або на добро, або на зло. СЗ 306.2

Слово Боже не стримує активності, а скеровує її в правильне русло. Бог не велить молоді бути менш ревною у своїх прагненнях і бажаннях. Складові характеру, які роблять людину справді успішною й шанованою в суспільстві, — нездоланне прагнення до більшого добра, непохитна воля, енергійна дія, невтомна наполегливість — не повинні бути стримувані. Благодаттю Божою їх потрібно спрямовувати на досягнення цілей, настільки вищих за егоїстичні й дочасні інтереси, наскільки небеса вищі від землі. СЗ 306.3

Від нас, батьків і християн, очікується, аби ми скеровували наших дітей у правильному напрямку. Старанно, мудро й лагідно їх потрібно провадити на дороги христоподібного служіння. Ми перебуваємо у священному заповіті з Богом — виховати наших дітей для служіння Йому. Наш першочерговий обов'язок — надати їм потрібну підготовку й оточити їх таким впливом, який допоможе обрати дорогу служіння. СЗ 306.4

“Бо так Бог полюбив... що дав Свого Єдинородного Сина”, щоб ми не загинули, але мали життя вічне. “Христос полюбив нас і видав Себе за нас”. Якщо ми любимо, то будемо давати. “...Не для того, щоб служили Йому, а щоб послужити” — ось великий урок, який ми повинні засвоїти і якого повинні навчати (Івана 3:16; Ефес.5:2; Матв.20:28). СЗ 306.5

Нехай молоді люди засвоять думку, що вони не належать собі. Вони належать Христові. Вони є надбанням Його крові; Його любов дає Йому право претендувати на них. Вони живуть тому, що Він підтримує їх Своєю силою. Їхні час, сила, здібності належать Йому, і їх потрібно розвивати, тренувати й використовувати для Нього. СЗ 307.1

Після ангелів людський рід, створений за образом Божим, — найшляхетніший з-поміж Його створінь. Бог бажає, аби люди стали всім тим, чим Він дав їм можливість стати, та якнайкраще використовувати дані Ним сили. СЗ 307.2

Життя — священна таємниця. Воно є проявом Самого Бога — Джерела усього життя. Воно має дорогоцінні можливості, і їх потрібно серйозно використовувати. Бувши один раз утраченими, ці можливості втрачаються назавжди. СЗ 307.3

Бог відкриває перед нами вічність з її серйозними реаліями і дає нам розуміння безсмертних, нетлінних істин. Він подає цінну облагороджувальну істину, щоб ми могли прямувати безпечною, надійною дорогою до мети, яка гідна того, щоб для її досягнення ревно використовувати всі наші здібності. Погляд Бога проникає в крихітну створену Ним насінину і бачить заховану в ній красиву квітку, кущ або високе розлоге дерево. Так само Він бачить можливості в кожній людській істоті. Наше перебування на Землі має певну мету. Бог дав нам Свій план щодо нашого життя і бажає, щоб ми досягли найвищого рівня розвитку. СЗ 307.4

Він бажає, щоб ми постійно зростали у святості, щасті, корисності. Усі мають здібності, і нам потрібно навчитися вважати їх священними талантами, цінувати як дари Господні та правильно використовувати їх. Спаситель бажає, щоб молодь розвивала всі сили свого єства й активно використовувала кожну свою здібність. Він бажає, щоб вони тішилися всім корисним і цінним у цьому житті, були добрими, чинили добро, збираючи небесний скарб для майбутнього життя. СЗ 307.5

Осягнення досконалості в усьому безкорисливому, високому й благородному має стати справою їхньої честі. Нехай молоді люди дивляться на Христа як на зразок, до якого повинні уподібнюватися. Вони мають плекати святе прагнення, виявлене Ним у житті, а саме — своїм життям покращити цей світ. І до цієї роботи вони покликані. СЗ 308.1