Служіння зцілення

Розділ 33. Вплив родини

Домівка має бути для дітей найпривабливішим місцем у світі, де найбільшою перевагою є присутність матері. Діти — чутливі, люблячі створіння. Їх легко потішити і легко засмутити. Лагідною дисципліною, сповненими любові словами та вчинками матері можуть прив'язати дітей до своїх сердець. СЗ 299.1

Діти люблять товариство і рідко почуваються добре на самоті. Вони прагнуть співчуття й ніжності. Вони гадають: те, що приносить їм задоволення, буде приємним і для матері, тому для них цілком природно приходити до неї зі своїми маленькими радощами і прикрощами. Мати не повинна ранити їхні чутливі серця байдужим ставленням до того, що видається їй дріб'язковим, а для дітей дуже важливе. Діти цінують її співчуття і схвалення. Схвальний погляд, слова підбадьорення або похвали будуть як сонячне світло в їхніх серцях і часто можуть зробити їх щасливими на цілий день. СЗ 299.2

Нехай мати не відсилає від себе дітей, аби не дратували її шумом та не турбували своїми маленькими потребами, натомість придумує для них розвагу або легку роботу, щоб зайняти їхні активні руки й розум. СЗ 299.3

Поділяючи їхні почуття, направляючи їхні забави й заняття, мати придбає довіру своїх дітей і зможе більш ефективно виправити недобрі звички, призупинити прояви егоїзму та пристрастей. Своєчасне слово перестороги або докору матиме велику цінність. Із терпінням і любов'ю пильнуючи за ними, вона може скерувати дитячі уми в правильному напрямку, виховуючи в них прекрасні, привабливі риси характеру. СЗ 300.1

Матері повинні остерігатися виховувати своїх дітей залежними й поглинутими лише собою. Ніколи не заохочуйте їх думати, що вони — центр усього і все має обертатися навколо них. Деякі батьки віддають багато часу й уваги розважанню своїх дітей, проте діти повинні бути навчені розважати самих себе, виявляти винахідливість й уміння. Так вони навчаться бути задоволеними дуже простими розвагами. Їх потрібно навчати мужньо переносити свої маленькі розчарування та випробування. Замість того щоби привертати увагу до кожного дріб'язкового болю чи образи, відволікайте їх від цього, навчаючи легко сприймати маленькі неприємності й незручності. Досліджуйте способи, з допомогою яких діти можуть навчитися думати про інших. СЗ 300.2

Однак діти не повинні бути занедбані. Обтяжені багатьма клопотами, матері часом думають, що не можуть знайти часу, аби терпляче напучувати своїх малюків, виявляючи до них любов і співчуття. Проте їм слід пам'ятати: якщо діти не знаходять у своїх батьках та сім'ї того, що задовольнило б їхнє бажання спілкуватися й отримувати співчуття, вони шукатимуть інших джерел, де їхній розум і характер можуть наражатися на небезпеку. СЗ 300.3

Через брак часу й уваги багато матерів відмовляють своїм дітям у певних невинних задоволеннях, у той час як їхні працьовиті пальці й утомлені очі старанно виконують роботу, єдиною метою котрої є оздоблення, котре в кращому випадку послужить тільки для заохочення юних сердець до марнославства і марнотратності. Коли діти дорослішають, такі уроки приносять плід — пиху й моральну нікчемність. Мати сумує з приводу вад свої дітей, проте не усвідомлює, що збирає врожай посіяного нею насіння. СЗ 300.4

Деякі матері непослідовні в поводженні зі своїми дітьми. Часом вони поблажливо ставляться до того, що завдає їм шкоди, а в іншому випадку відмовляють у невинних задоволеннях, які можуть сповнити щастям дитяче серце. Чинячи так, вони не наслідують Христа. Господь любив дітей, розумів їхні почуття, поділяв їхні радощі і співчував у їхніх переживаннях. СЗ 301.1