Служіння зцілення
Звичка вживати тютюн
Тютюн — підступна, повільно діюча, але дуже хвороботворна отрута. У якому б вигляді тютюн не вживався, це позначається на всьому організмові. Тютюн особливо небезпечний через те, що результати його дії виявляються повільно і спочатку майже непомітно. Він збуджує, а потім паралізує нерви, послаблює і затуманює мозок. Часто його дія на нервову систему сильніша за дію п'янких напоїв. Тютюн більш підступний і наслідки його вживання важко викорінити з організму. Вживання тютюну викликає потяг до міцних напоїв і в багатьох випадках закладає основу для звички вживати алкоголь. СЗ 247.4
Уживання тютюну пов'язане із незручностями та великими витратами, воно негігієнічне, бо опоганює курця, викликає огиду в оточуючих. Його шанувальників можна зустріти всюди. Рідко можна пройти крізь натовп, щоб котрийсь із курців не випустив вам у лице клуби отруйного диму. Неприємно й шкідливо перебувати в залізничному вагоні або в кімнаті, де атмосфера насичена алкогольними випарами й тютюновим димом. Чимало людей уперто вживають ці отрути самі, однак яке вони мають право занечищувати повітря, яким дихають інші? СЗ 248.1
Дітям і молоді вживання тютюну завдає невимовної шкоди. Нездоровий спосіб життя минулих поколінь позначається на дітях. Вади в розумовому розвитку, фізична слабкість, розлад нервової системи та протиприродні пристрасті й бажання передаються у спадщину дітям від батьків. Діти практикують такі самі звички і спосіб життя, збільшуючи та увічнюючи згубні наслідки. Великою мірою це є причиною фізичної, розумової й моральної деградації, яка починає викликати тривогу. СЗ 248.2
Хлопці починають уживати тютюн у дуже молодому віці. Ця звичка, сформована в період, коли тіло і розум особливо чутливі до її наслідків, руйнує фізичну силу, гальмує ріст, притуплює розум, морально розтліває. СЗ 248.3
Але що можна зробити, аби показати дітям і молоді все зло звички, приклад якої подають їм батьки, учителі та священнослужителі? Можна побачити, як маленькі хлопчики, котрі ще недавно були немовлятами, курять сигарети. Якщо хтось робить їм зауваження, вони відповідають: “Мій тато курить”. Вони вказують на священнослужителя або директора недільної школи і кажуть: “Цей чоловік курить, то хіба зашкодить мені робити те, що й він?” Багато працівників у справі стриманості захоплюються тютюном. Яку силу можуть мати ці люди, щоб зупинити зростання нестриманості? СЗ 249.1
Я звертаюся до тих, котрі стверджують, що вірять Слову Божому і дотримуються його: чи можете ви, як християни. потурати звичці, котра паралізує ваш розум і позбавляє здатності правильно оцінювати вічні реалії? Чи можете ви дозволити собі щодня позбавляти Бога служіння, котре по праву належить Йому, та позбавляти своїх ближніх як служіння, котре могли б звершувати, так і сили прикладу? СЗ 249.2
Чи замислювалися ви над тим, що, бувши Божими управителями, несете відповідальність за кошти, які перебувають у ваших руках? Яку частину Господніх грошей ви витрачаєте на тютюн? Підрахуйте, скільки витратили на це грошей за своє життя. Чи можна порівняти суму, поглинуту цією огидною пожадливістю, із тією, яку віддати для задоволення потреб бідних та проповіді Євангелія? СЗ 249.3
Жодна людина не має потреби в тютюні, натомість безліч людей гинуть через брак коштів, використаних гірше, ніж викидання на вітер. Чи не привласнюєте ви незаконно Господні блага? Чи не лежить на вас вина за обкрадання Бога і ваших ближніх? “Хіба ви не знаєте,... що ви не належите самим собі? Бо ви викуплені за ціну. Отож прославляйте Бога у вашому тілі та у вашому дусі, що належать Богові” (1Кор.6:19, 20). СЗ 249.4