Християнська родина

Розділ 32. Дбайте про сад людського серця

Батьки — садівники. Господь довірив батькам серйозну, священну справу. Вони покликані старанно обробляти ниву серця. Саме так вони можуть співпрацювати з Богом. Він сподівається, що вони берегтимуть і старанно оброблятимуть ниву дитячих сердець. Вони повинні сіяти добре насіння й знищувати бур'ян. Необхідно виправляти кожний недолік, кожну ваду характеру, бо, якщо їх залишити, вони спотворять його красу¹. ХР 159.1

Батьки, ваша сім'я — це головне поле, на якому ви покликані працювати. Дорогоцінні рослини в домашньому саду насамперед потребують вашої турботи. Вам доручено пильнувати душі, за які доведеться звітуватись. Старанно обдумайте свою справу, її характер, значення та результати². ХР 159.2

Перед вашими дверима є невеличка ділянка землі, за котрою ви повинні доглядати, і Бог спитає вас за ту роботу, яку передав у ваші руки³. ХР 159.3

Догляд за садом. У світі переважає думка про те, що молоді слід дозволити діяти за природними нахилами їхнього розуму. Якщо діти є розбещеними і безвідповідальними, то батьки говорять, що з часом вони зроблять правильний висновок для себе, залишать погані звички і стануть, нарешті, корисними людьми. Яка помилка! Роками вони дозволяли ворогові засівати ріллю серця, давали змогу проростати хибним принципам, а тому в багатьох випадках зусилля змінити щось у цьому напрямі виявляться даремними... ХР 159.4

Деякі батьки дозволяють своїм дітям розвивати погані звички, котрі даватимуться взнаки впродовж усього життя. Цей гріх лежить на батьках. Такі діти можуть називатися християнами, але якщо в їхніх серцях благодать не звершує особливе діло, а в житті не відбувається докорінної переміни, то їхні звички дадуть про себе знати в усіх вчинках. Вони виявлять той характер, який їхні батьки дозволили їм сформувати⁴. ХР 159.5

Не можна допускати, щоб молодь нерозбірливо пізнавала як добро, так і зло, сподіваючись, що в майбутньому, з часом домінуватиме добро, а зло втратить свій вплив. Зло прогресуватиме швидше, ніж добро. Не виключена можливість, що через багато років пороки, котрі вони мали, будуть викорінені; але хто може запевнити, що буде саме так? У нас обмаль часу. Набагато легше і безпечніше сіяти чисте, добре насіння в серцях дітей, ніж потім виривати бур'яни. Поняття, що вкорінилися у дитячій свідомості, важко стерти. Отож, наскільки важливо, щоб ці поняття були правильними, а здібності молоді використовувалися у доброму напрямі⁵. ХР 160.1

Сівба і прополювання. У ранні роки життя дитини треба старанно готувати грунт її серця для злиття Божої благодаті. Потім ретельно засівати насіння правди й доглядати за ним. А Бог, Який винагороджує кожне зусилля, зроблене заради Нього, дасть посіяному насінню життя і з'явиться “спочатку зелень, потім колос, а пізніше — повне зерно в колосі” (Марк 4:28). ХР 160.2

Надто часто через злочинну недбалість батьків сатана сіє своє насіння у дитячих серцях, і дозріває жниво ганьби і горя. Світ нині втратив правдиву побожність через те, що батьки не можуть втримати біля себе дітей. Вони не оберігали їх від спілкування з безтурботними й нерозважливими однолітками. Тому діти пішли у світ — сіяти насіння смерті⁶. ХР 160.3

Велика справа виховання — знищення непотрібних і шкідливих бур'янів — є справою першочергового значення. Якщо ці бур'яни залишити, то вони ростимуть, поки не заглушать дорогоцінні рослини — принципи моралі й правди⁷. ХР 160.4

Якщо поле залишити без обробітку, то обов'язково з'являться шкідливі бур'яни, які вкрай важко знищити. ХР 160.5

Тому необхідно обробляти землю, а бур'яни виполоти, аби наші дорогі рослини могли рости. Але перш ніж вони проростуть, треба старанно посіяти добре насіння. Якщо матері не піклуються про те, щоб сіяти добре насіння, сподіваючись пізніше зібрати чисте і святе зерно, то вони зазнають розчарування, оскільки пожнуть лише “терня й колючки”. Сатана постійно пильнує, готовий сіяти своє насіння; воно зійде і принесе багатий врожай сатанинського характеру⁸. Виявляйте невтомну пильність щодо ваших дітей. Починаючи від народження дитини, сатана вдається до багатого арсеналу своїх засобів, працюючи над її характером і волею. Безпека дітей залежить від мудрості, пильності й турботи батьків. З любов'ю і страхом Божим вони обробляють ниву серця, засіваючи її насінням доброго духа, здорових звичок, любові й страху Божого⁹. ХР 160.6

Природна краса. Батьки і вчителі покликані найсерйознішим чином шукати тієї мудрості, котру Ісус завжди готовий дати: вони мають справу з людськими душами у найбільш важливий і вразливий період їхнього розвитку. Облагороджуйте юнацькі поривання, аби молоді люди на кожному етапі свого життя виявляли природну красу, характерну для свого періоду, котра розкривається поступово, як рослини й квіти в саду¹⁰. ХР 161.1