Християнська родина

Розділ 21. Переваги сільської місцевості

З ділянкою землі та вигідним будинком. Як тільки трапляється така нагода, батьки повинні споруджувати будинки для своїх дітей у сільській місцевості¹. ХР 113.1

Батьки й матері, які мають ділянку землі й вигідний будинок, — це королі й королеви². ХР 113.2

Не вважайте втратою те, що ви залишаєте місто задля сільської місцевості. Тут щедрі благословення чекають на тих, хто бажає скористатися ними³. ХР 113.3

Життя у сільській місцевості — запорука матеріальної безпеки. Господь знову й знову радить нашому народові залишати міста та оселятись у сільській місцевості, де вони могли б займатися власним господарством, бо в майбутньому проблема купівлі й продажу стане серйозною. Сьогодні ми повинні прислухатися до поради, яка знову й знову дається нам. Залишайте міста і оселяйтесь у сільських районах, де будинки знаходяться далеко один від одного і де ви будете вільні від посягання ворогів⁴. (Більш детальну пораду з цього питання знайдете у книзі “Сільське життя”). ХР 113.4

Порада мешканцям міста. Було б добре, якби ви залишили тяжкі турботи і знайшли притулок у сільській місцевості, де вплив, що викликає моральне розтління молоді, не відчувається так сильно. Щоправда, в селі ви не будете цілковито позбавлені труднощів і турбот, але врятуєте себе там не від одного зла і закриєте двері перед потоком спокус, які загрожують вашим дітям. Молодь має потребу в якомусь занятті, щоб її життя не було одноманітним. ХР 113.5

Одноманітність домашньої обстановки робить юнаків і дівчат неспокійними, стурбованими; вони починають шукати товариства розпусних міських мешканців, отримуючи таким чином “вуличне виховання”... ХР 113.6

Життя у сільській місцевості буде надзвичайно корисним для них; активний спосіб життя на свіжому повітрі дасть здоров'я для душі й тіла. Було б добре, щоб біля дому був сад, у якому діти могли б працювати; це буде для них розвагою і корисною зайнятістю. ХР 113.7

Догляд за рослинами й квітами сприяє формуванню витонченого смаку та здорового розуму, а знайомство з корисним і прекрасним творивом Божим справляє очищувальний і облагороджуючий вплив на розум і дух, спрямовуючи їх до Творця й Володаря усього⁵. ХР 114.1

Рясні благословення, обіцяні селянам. Земні надра приховують у собі благословення для тих, які мають волю і наполегливість, щоб здобувати її скарби. Чимало землеробів не отримують достатньої віддачі від землі, тому що ставляться до своєї праці як до принизливої роботи; вони не бачать у ній благословення ні для себе, ні для своїх сімей⁶. ХР 114.2

Праця, що оживлює розум та вдосконалює характер. Трудівник, який старанно обробляє землю, зауважить, що ця праця допомагає йому знайти скарби, про які він і не мріяв. Ніхто не може мати успіху в землеробстві або садівництві, якщо не обізнаний зі законами, що діють у них. Необхідно знати особливості кожного виду рослин, які потребують неоднакового грунту й обробки, тому знання цих законів — запорука успіху. Старанність, яка потрібна під час пересадки рослини, аби не пошкодити корінців; при догляді за молодими рослинами, підрізуванні й поливанні; захисті вночі від морозів, а вдень від спеки; у боротьбі з бур'янами, хворобами і комахами-шкідниками; у спостереженні за зростанням і створенні певних для цього умов, — не лише навчають важливим урокам, необхідним для вдосконалення характеру, — сама праця є досягненням цього. Виробляючи в собі старанність, терпіння, уважне ставлення до дрібниць, послух законам природи, людина здобуває надзвичайно важливу освіту. Постійне спостереження за таємницями життя й красою природи, а також доброта, породжена служінням цьому прекрасному Божому твориву, оживлюють розум, очищають і вдосконалюють характер⁷. ХР 114.3

Бог буде навчати. Той, Хто навчав Адама і Єву в Едемі доглядати за садом, бажає навчати людей і сьогодні. Є мудрість для плугатарів, садівників і сіячів. Земля приховує в собі скарби, і Господь бажає, щоб тисячі й десятки тисяч мешканців перенаселених міст, котрі чекають нагоди щось для себе заробити, стали землеробами... Сім'ї, що оселяються у сільській місцевості, зазнають менше спокус. Діти батьків, котрі люблять і бояться Бога, мають в усіх відношеннях більше можливостей познайомитися з великим Учителем — Джерелом мудрості, приготуватися до Небесного Царства⁸. ХР 114.4

Божий план для ізраїльської землі. Через непослух Богові Адам і Єва втратили Едем, і через їхній гріх уся земля опинилася під прокляттям. Але якби Божий народ прислухався до Його вказівок, то до землі повернулися б колишня краса й родючість. Сам Бог дав ізраїльтянам вказівки щодо обробітку землі. Вони повинні були співпрацювати з Ним у справі її відновлення. Так уся земля під Божим керівництвом могла б стати наочним уроком духовної істини. Як внаслідок дотримання законів природи, даних Богом, земля мала віддавати свої скарби, так і через послух Його моральному Законові людські серця повинні були відображати якості Його характеру⁹. ХР 115.1

Знаходьте духовні повчання в щоденному житті. Бог оточив нас чарівною природою, щоб привернути і зацікавити людський розум. Він воліє, щоб ми поєднали красу природи з Його характером. Якщо ми старанно досліджуємо книгу природи, то побачимо, що вона дає багату поживу для роздумів про безмежну любов і силу Божу¹⁰. ХР 115.2

Христос пов'язував Своє вчення не лише з днем відпочинку, а й з трудовим тижнем... В оранці й сіянні, в обробітку землі та у жнивах Він навчає нас бачити дію Його благодаті в людських серцях. Бог бажає, щоб у кожній корисній праці, в кожній життєвій ситуації ми знаходили уроки божественної істини. Тоді щоденна праця не поглинатиме всю нашу увагу настільки, щоб ми забували про Бога; вона постійно нагадуватиме нам про нашого Творця і Відкупителя. Через усі домашні клопоти і заняття червоною ниткою проходитиме думка про Бога. У красі й величі природи ми побачимо славу Його лиця. Ми постійно засвоюватимемо нові уроки небесної істини та зростатимемо в Його чистоті¹¹. ХР 115.3

Природою і людьми керують подібні закони. Великий Учитель виводив Своїх слухачів на лоно природи, аби вони могли почути голос, Який промовляє в усьому творінні; і коли їхні серця пом'якшувалися, а розум ставав сприятливим, Він допомагав їм зрозуміти духовний зміст тих картин, на яких спинявся їхній погляд... В Його науці було щось таке, що могло зацікавити будь-який розум і промовляло до кожного серця. Таким чином, щоденна праця не здавалася вже звичайним коловоротом справ, позбавлених думок про високе і вічне, а поставала у новому світлі, звеличувалася завдяки постійному нагадуванню про невидимі, духовні речі. ХР 115.4

Так повинні навчати й ми. Нехай діти вчаться бачити в природі вияв Божої мудрості й любові; нехай птахи, квіти й дерева викликають роздуми про Нього; нехай усе видиме спрямовує увагу дітей на невидиме, а явища природи стануть засобами, що навчають божественній істині. Якщо вони вчаться засвоювати уроки, що містяться в усьому творінні та щоденних життєвих досвідах, пояснюйте їм, що ті самі закони, які керують природою і подіями життя, повинні керувати і нами; що вони дані для нашого добра і лише через дотримання їх ми можемо знайти справжнє щастя й успіх¹². ХР 116.1

Давайте практичні уроки землеробства. Серед незліченної кількості уроків, які пропонують нам різноманітні процеси розвитку життя, кілька найцінніших містяться у притчі Спасителя про насіння, що проростає. З неї можуть навчитися як літні люди, так і молоді... ХР 116.2

Проростання насіння символізує початок духовного життя, а розвиток рослин ілюструє становлення характеру... Коли батьки і вчителі намагаються викласти ці уроки, нехай роблять це на практиці; нехай діти самі підготують грунт і посіють насіння. Під час роботи батьки або вчителі можуть пояснити їм, що серце — це сад, в якому посіяне добре й погане насіння, і як сад повинен бути приготовлений для природного насіння, так і серце — для насіння правди... Ніхто не чекає від цілини, щоб вона відразу давала врожай. Необхідна старанна, наполеглива праця: приготувати грунт, посіяти насіння і виростити врожай. Так повинно бути і в духовному сіянні¹³. ХР 116.3

Лихі звички, немов бур'яни. По можливості дім необхідно вибирати за містом, де діти могли б мати землю для обробітку; нехай кожна дитина має свою ділянку. І коли ви вчите їх, як садити сад, як готувати грунт для насіння і прополювати бур'яни, навчайте також, що необхідно викорінювати непривабливі, згубні звички. Учіть їх боротися з поганими звичками, як вони борються з бур'яном на городі. Щоб навчити їх цьому, необхідний час, але це сплачується великою мірою¹⁴. ХР 116.4

Домашня обстановка — доказ нашої віри. Батьки зобов'язані перед Богом зробити атмосферу сім'ї такою, щоб вона відповідала істині, яку вони визнають. Тоді батьки зможуть давати правильні уроки своїм дітям, а діти вчитимуться ототожнювати земну домівку з небесною. Наскільки це можливо, земна сім'я має стати взірцем сім'ї небесної. Спокуса потурати тому, що є низьким і порочним, значною мірою втратить свою силу. Дітей треба навчати, що на землі вони лише проходять випробування і школу, аби стати мешканцями осель, які Христос готує для тих, що люблять Його і виконують Заповіді. Це найвищий обов'язок батьків, який вони покликані виконати¹⁵. ХР 117.1

Батьки, оселяйтесь у сільській місцевості! Поки Бог даватиме мені силу промовляти до нашого народу, я буду продовжувати закликати батьків залишати міста й оселятись у сільській місцевості, де вони зможуть обробляти землю й засвоювати уроки простоти і непорочності з книги природи. Творива природи — мовчазні служителі Господні, дані нам для того, щоб навчити духовним істинам. Вони говорять про Божу любов і звіщають мудрість великого Митця. ХР 117.2

Я люблю красиві квіти. Вони нагадують про Едем, вказуючи на блаженну країну, в яку ми увійдемо, якщо залишимось вірними. Господь спонукає мене замислитися над цілющими властивостями квітів і дерев¹⁶. ХР 117.3