Християнська родина

Розділ 12. Сумлінність

Відповідність одне одному. В багатьох родинах немає тієї християнської ввічливості, справжньої люб'язності, поваги і шанобливості одне до одного, які допомогли б дітям створити власну щасливу сім'ю. Замість терпіння, доброти, делікатної люб'язності, християнського співчуття й любові лунають різкі слова, мають місце конфлікти, панує дух критики і диктаторства¹. ХР 65.1

Часто до одруження люди не мали змоги дізнатися про звички і характери одне одного; в повсякденному житті виявляється, що вони, фактично, є чужими, хоч і об'єднали свої інтереси при вівтарі. Багато хто надто пізно починає усвідомлювати, що не підходить своєму чоловікові або дружині,і їхній шлюб стає нещастям на все життя. Часто дружина і діти страждають від неробства, безталанності або порочних звичок чоловіка й батька². ХР 65.2

У світі нині чимало горя і гріха внаслідок невідповідних шлюбів. У багатьох випадках досить лише кількох місяців, аби чоловік і жінка зрозуміли, що ніколи не зійдуться вдачею; в результаті замість любові та небесної злагоди в сім'ї запанує розлад. Суперечки про дріб'язкові справи плекають дух озлоблення. Явні розбіжності у поглядах і сварки приносять в сім'ю невимовне лихо й розлучають тих, кого повинні з'єднувати узи любові. Так тисячі приносять в жертву себе, свою душу і тіло через нерозумно укладений шлюб і прямують дорогою, що провадить до загибелі³. ХР 65.3

Постійні розбіжності в роз'єднаній сім'ї. Щастя і процвітання подружнього життя залежить від єдності обох сторін. Як може плотське мислення гармоніювати з розумом, який черпає від мудрості Ісуса? Той, хто сіє в плоть, мислить та діє за велінням власного серця; хто ж сіє для Духа, намагається приборкати егоїзм, перемогти недобрі нахили й жити у послухові Господеві, Котрому хоче служити. Таким чином, постійно існуватиме розбіжність у смаках, нахилах і цілях. Якщо віруючий завдяки своїй непохитній відданості принципам не придбає для Господа не розкаяну душу, він, як це часто трапляється, розчаровується сам і поступається власними релігійними принципами задля жалюгідного зв'язку з особою, котра не має тісних стосунків з Богом⁴. ХР 65.4

Шлюби розпадаються через несумісність. Чимало шлюбів приносять лише нещастя. Однак багато юнаків і дівчат йдуть цим шляхом, оскільки ними керує сатана, навіюючи думку про те, що вони обов'язково повинні одружитися, аби бути щасливими, водночас як вони не здатні ані дати собі раду, ані утримувати сім'ю. Якщо ви не бажаєте пристосовувати свої характери одне до одного, щоб уникнути неприємностей, викликаних відмінностями й сварками, краще утримуйтеся від такого кроку. Проте необачний шлюб є однією зі звабливих пасток останнього часу, завдяки якій тисячі гинуть для цього життя та життя вічного⁵. ХР 66.1

Наслідки сліпого кохання. Заразна хвороба — сліпе кохання — вражає кожну здібність, кожний дар людини. При цьому люди, здається, втрачають здоровий глузд, і їхня поведінка викликає обурення в усіх, хто бачить це... Для багатьох кризою у цій хворобі стає необдуманий шлюб, і коли новизна почуттів минає, зникають чари любовних стосунків, одна сторона або й обидві починають усвідомлювати своє справжнє становище. Вони розуміють не тільки те, що не відповідають одне одному, а й те, що з'єднані на все життя. Зв'язані необачними шлюбними обітницями, вони із тугою думають про жалюгідне життя, яке їм доведеться прожити. Саме тепер їм потрібно було б виправити ситуацію, але в більшості випадків цього не робиться. Вони або віроломно порушують свої шлюбні обітниці, або ж роблять ярмо, в котре з такою наполегливістю прагнули впрягтися, настільки нестерпним, що не один, виявивши малодушність, вкоротить собі віку⁶. ХР 66.2

Надалі для чоловіка й дружини повинна стати життєвою наукою турбота про те, щоб уникати всього, що може викликати непорозуміння, й зберігати вірність шлюбним обітницям⁷. ХР 66.3

Досвід інших застерігає. Добродій А. має такі риси характеру, які сатана використовує з надзвичайним успіхом. Цей випадок може стати доброю наукою для молодих у питаннях шлюбу. Дружина цього чоловіка, коли обирала собі друга життя, керувалася не розумом і розважливістю, а почуттями і потягом. Чи був їхній шлюб плодом справжнього кохання? Ні, і ще раз ні; він був результатом фізичного потягу — сліпої, порочної пристрасті. Жоден з них не був готовий виконувати обов'язки, які накладало на них подружнє життя. Коли пройшла новизна їхніх стосунків і вони краще пізнали одне одного, чи стало їхнє кохання міцнішим, почуття глибшими, чи з'єднали вони своє життя в чудовій гармонії? Ні, сталося якраз навпаки. Дедалі частіше почали виявлятися негативні риси їхнього характеру, і замість щастя подружнє життя стало джерелом постійних неприємностей⁸. ХР 66.4

Упродовж кількох років я отримую чимало листів від людей, нещасливих у своєму шлюбі, й відразливі історії, відкриті мені, завдають біль моєму серцю. Нелегко дати пораду цим нещасним, знайти змогу полегшити їхню тяжку долю, але сумний досвід повинен стати застереженням для інших⁹. ХР 67.1