Християнська родина

Розділ 84. Настанови для юнацтва щодо розваг

Стандарти занижуються. Батьки-християни потурають своїм дітям в їхній любові до світу. Вони відкривають двері для розваг, які раніше принципово забороняли¹. ХР 424.1

Навіть батьки-християни надто часто схвалюють потяг до розваг. Батьки, розділяючи точку зору світу, приходять до загальноприйнятої думки, що ранні роки дітей та молоді можуть проходити в неробстві, егоїстичних розвагах і нерозумному догоджанні собі. Так у них з'являється смак до збудливих задоволень; діти і молодь звикають отримувати насолоду від захоплюючих видовищ; у них з'являється відверта нехіть до реального, сповненого обов'язків життя, яке стає більше схожим на бездушне існування. Вони не думають ані про Бога, ані про вічність, але живуть одним днем, як метелики. Такі люди не поводяться як розумні істоти, які можуть порівнювати своє життя з життям Бога, і несуть відповідальність перед Ним за кожну годину дарованого їм часу². ХР 424.2

Матері, придумуйте розваги і контролюйте їх. Замість того щоб позбавляти себе присутності дітей, аби вони не докучали своїм шумом і не дратували нескінченними проханнями, матір повинна зрозуміти: найкраще проведений нею час — це той, який вона присвятила, щоб утішати своїх дітей, вигадувати для неспокійного, активного дитячого розуму добрі розваги або заняття, які приносили б їм задоволення. Матір буде щедро винагороджена за свої зусилля і час, витрачений для пошуку занять і розваг для своїх дітей. ХР 424.3

Діти полюбляють товариство. Вони, як правило, погано переносять самотність. Матір повинна пам'ятати, що в більшості випадків, коли діти знаходяться вдома, її місце поруч з ними. У такому разі вона зможе наглядати за ними, усуваючи всякі дрібні непорозуміння, виправляти недобрі звички, не допускати прояву егоїзму або пристрасті, спрямовувати їхні думки у правильному напрямі. Те, що приносить задоволення дітям, може, на їхню думку, бути приємним для матері й, цілком природно, що вони звертатимуться до неї зі своїми маленькими проблемами. Матір не повинна ранити чутливе серце дитини байдужим ставленням до дитячих запитів або відмовою вникати в їхні, можливо, дріб'язкові проблеми. Те, що для матері може здаватися незначним, для дитини вкрай важливе. І слова настанови або зауваження, зроблені у слушний час, принесуть велику користь³. ХР 424.4

Не забороняйте невинних задоволень. Через брак часу й фантазії багато матерів відмовляють своїм дітям у невинних задоволеннях, хоча зайняті руки та втомлені очі матерів виконують роботу, мета якої — прикрасити одяг або зробити щось таке, що може лише заохотити молоді серця до марнославства й екстравагантності. Коли діти дорослішають, такі уроки приносять свої плоди: пиху та моральну порожнечу. Мати засмучується, коли бачить помилки своїх дітей, проте не розуміє, що це жниво — наслідок посіяного нею насіння. ХР 425.1

Декотрі матері непостійні щодо власних дітей. Інколи вони поблажливо ставляться до того, що приносить шкоду, а інколи, навпаки, забороняють невинні задоволення, які можуть сповнити щастям дитячі серця. Такі матері не наслідують Христа. Він любив дітей, розумів їх, поділяв їхні радості й співчував у переживаннях⁴. ХР 425.2

Е.Уайт стримувала своїх дітей. Коли діти будуть просити дозволу провести час у якійсь компанії або взяти участь в якихось розвагах, скажіть їм: “Я не можу вам цього дозволити; сідайте ось тут, і я поясню вам чому. Я виконую роботу для вічності й для Бога. Бог дав мені вас, довіривши моїй опіці. Для вас, діти мої, я займаю місце Бога; тому повинна пильнувати вас, бо змушена буду дати звіт у день Божий. Невже ви бажаєте, щоб поряд з іменем вашої матері в небесних книгах було записано, що вона не виконала свого обов'язку щодо власних дітей і дозволила ворогові увійти і посісти те місце, яке повинна займати я? Діти, я хочу вказати вам на правильний шлях, і якщо після цього ви відвернетеся від своєї матері й станете на шлях зла, ваша мати залишиться чистою, але вам доведеться постраждати за свої гріхи”. ХР 425.3

Так я говорила зі своїми дітьми, і перш ніж встигала закінчити, вони зі сльозами на очах просили мене: “Помолись за нас”. Я ніколи не відмовлялась молитися за них. Я ставала поруч з ними навколішки, і ми разом молилися. Поклавши їх спати, я, часом, всю ніч, поки на небі не сходило сонце, благала Бога, щоб Він розвіяв ворожі чари і я могла здобути перемогу. Хоча це коштувало мені безсонних ночей, все ж я почувала себе щедро винагородженою, коли діти, обіймаючи мене за шию, говорили: “О, мамо, ми такі раді, що ти не дозволила нам піти туди, куди ми хотіли. Тепер ми розуміємо, це обернулося б для нас бідою”. ХР 425.4

Батьки, так повинні чинити і ви. Виконуйте цю роботу, якщо бажаєте зберегти власних дітей для Царства Божого⁵. ХР 426.1

Проблеми підліткового віку. При теперішньому занепаді суспільства батькам не так легко стримувати своїх дітей і навчати їх добру за біблійним правилом. Обмеження часто дратують дітей; вони хочуть поводитися за власними бажаннями, іти з дому і повертатися, коли заманеться. Підлітки віком від десяти до вісімнадцяти років особливо схильні до думки, що немає нічого поганого в тому, якщо вони перебуватимуть у товаристві світської молоді. Але досвідчені батьки-християни розуміють небезпеку. Їм добре відомі особливості темпераменту їхніх дітей, і вони можуть передбачити, який вплив це справить на них. Бажаючи спасти своїх дітей, оберігайте їх від усяких збуджуючих розваг⁶. ХР 426.2

Пильність особливо необхідна після навернення до Бога. Коли діти приймають рішення залишити задоволення світу і стати учнями Христа, який тягар зійде зі сердець турботливих і вірних батьків! Але й тоді батьки не повинні заспокоюватися. Молоді люди щойно вступили в серйозну боротьбу з гріхом і пороками тілесного серця, а тому мають особливу потребу в порадах і уважному ставленні батьків⁷. ХР 426.3

Як уберегти дітей від принад світу. Як багато батьків з жалем визнають, що вони не можуть втримати дітей вдома; вони просто не люблять дому! Вже з раннього дитинства у них виникає бажання бувати в товаристві чужих людей, і як тільки вони стають дорослими, то поривають з домом, нерозумними, на їхню думку, обмеженнями, не звертаючи уваги ні на молитви матері, ні на поради батька. Якщо дослідити цю справу, то вина, як правило, лежить на батьках. Вони не зробили домівку такою, якою вона має бути: привабливою, приємною, випро мінюючою світло теплих слів, люб'язних поглядів і справжньої любові⁸. ХР 426.4

Таємниця спасіння ваших дітей криється в тому, щоб зробити власну домівку приємною і привабливою. Поблажливим ставленням до дітей батьки не зможуть прив'язати їх ані до Бога, ані до домівки, але тривкий вплив благочестя виявить себе в доброму вихованні та підготовці розуму, спасе багатьох дітей від загибелі⁸. Обов'язок батьків — пильнувати “вхід і вихід” своїх дітей. Заохочуйте дітей та знаходьте засоби, які зробили б вашу домівку привабливим місцем для дітей, допомогли їм зрозуміти, що батьки люблять їх і цікавляться ними. Зробіть свою домівку приємним і радісним місцем⁹. ХР 427.1