Християнська родина

Розділ 72. Гостинність

I сьогодні можна виявити гостинність ангелам. Біблія неодноразово підкреслює значення гостинності. Святе Письмо не лише рекомендує виявляти гостинність як обов'язок, а й наводить багато чудових прикладів виявлення цієї чесноти, розповідає про благословення, котрі вона приносить. Досвід Авраама посідає тут чільне місце... ХР 358.1

Такі вчинки люб'язності Бог вважав досить важливими, раз вони записані в Його Слові; більше ніж через тисячу років після цієї події апостол, перебуваючи під Божим натхненням, згадував: “Не забувайте гостинності, бо деякі через неї, не знаючи, прийняли ангелів” (Євр.13:2). ХР 358.2

У перевазі, дарованій Авраамові та Лотові, не відмовлено й нам. Виявляючи гостинність до Божих дітей, ми також можемо прийняти Його ангелів у власних оселях. Навіть у наш час ангели у людській подобі входять до домівок людей, і ті приймають їх. Християн, які постійно перебувають у світлі Божого лиця, супроводжують невидимі ангели; і ці святі істоти приносять благословення нашим домівкам¹. ХР 358.3

Знехтувані нагоди й переваги. Гостинність — це одна з рис, на яку вказує Святий Дух, і якою відзначаються ті, на кого покладена відповідальність у Церкві. А всій Церкві дана така вказівка: “Будьте гостинні одне до одного без нарікань. Служіть одне одному, кожен тим даром, який отримав, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої” (1Петр.4:10). ХР 358.4

Дивно, але цими напучуваннями нехтують. Навіть називаючи себе християнами, люди рідко виявляють справжню гостинність. У нашому народі можливість виявити гостинність не розцінюється так, як належить, а саме: як перевага і благословення. Надто мало товариськості, мало бажання поділитися місцем за сімейним столом ще з двома-трьома особистостями без ніяковості й парадності². ХР 358.5

Необгрунтовані виправдання. Я чула, як люди виправдовують своє небажання запросити до власних домівок і сердець інших дітей Божих словами: “Та я ж нічого не приготувала; я нічого не зварила; а тому вони повинні піти в інше місце”. А в іншому місці можуть бути ще якісь вигадані виправдання, аби не прийняти тих, хто має потребу в гостинності. Глибоко засмучені гості залишають нас з неприємним осадком про гостинність так званих братів і сестер. Сестро, якщо у тебе немає хліба, то згадай епізод, описаний в Біблії. Підіть до свого сусіда і скажіть: “Друже! Позич мені три хлібини, бо приятель мій з дороги зайшов до мене, і не маю, що дати йому” (Лука 11:5). ХР 359.1

Ми не знаємо жодного випадку, коли б відсутність хліба була причиною відмови прийняти нужденного. Коли Ілля прийшов до вдовиці в Сарепту, вона поділилася останнім шматком з пророком Божим; він здійснив чудо. В подяку за притулок для Божого слуги і за те, що жінка поділилася з ним останнім шматком, вона отримала підтримку і зберегла життя собі та своєму синові. Такою буде винагорода для багатьох, якщо вони робитимуть це з радістю для Божої слави. ХР 359.2

Декотрі виправдовуються слабким здоров'ям, мовляв, що з радістю виявили б гостинність, якби мали силу. Такі люди надто багато часу замкнуті в собі, зосереджуються на власних убогих почуттях і майже постійно розповідають про особисті страждання, випробування і нещастя; ніщо інше їх не цікавить. Вони не здатні думати ні про кого, окрім себе, хоча багато людей потребують їхнього співчуття і допомоги. Для вас, котрі страждають слабким здоров'ям, є ліки. Якщо одягнете нагого, запросите додому бідного подорожнього і розділите свій хліб з голодним, тоді “світло ваше зійде, як порання зоря”, а здоров'я незабаром зміцниться. Добрі вчинки — прекрасний засіб від хвороб. Тих, хто обтяжений роботою, Бог заохочує звертатися до Нього і обіцяє відповісти. Їхня душа буде насичена під час посухи, і вони будуть, “немов той напоєний сад і мов джерело те, що води його не висихають” (Ісая 58:11)³. ХР 359.3

Втрата благословення через егоїстичну замкнутість у своєму колі. Богові не до вподоби егоїстичне піклування людей лише про себе та свою сім'ю. Кожна родина, яка плекає такий дух, має потребу в наверненні за допомогою чистих принципів, виявлених у житті Христа. Хто замикається сам у собі, хто не бажає приймати гостей, той втрачає багато благословень⁴. ХР 359.4

Ангели чекають, щоби побачити, як ми використовуємо дані нам можливості для здійснення добра; чи будемо благословляти інших, щоб і вони, в свою чергу, благословили нас. Сам Господь подбав про те, аби ми були різними: одні є бідними, другі — багатими, ще інші — стражденними. І все це для того, щоб кожному дати змогу вдосконалити свій характер. Бог навмисне допустив, щоб серед нас були бідні люди, — це випробовує, перевіряє і вдосконалює наші серця⁵. ХР 360.1

Коли дух гостинності занепадає, то серце розбиває параліч егоїзму⁶. ХР 360.2

До кого слід виявляти гостинність? Приймаючи гостей, ми не повинні керуватися світськими звичаями, а Духом Христа і вченням Його Слова. Ізраїльтяни, відзначаючи свої свята, включали в число гостей бідних, чужинців і левитів, котрі були помічниками священиків у святині, релігійними вчителями і місіонерами. Вони вважалися гостями народу, їм виявляли гостинність під час громадських і релігійних свят, про них старанно піклувалися під час нестатків і хвороб. Ми також повинні приймати до своїх осель таких людей. Таке запрошення може втішити і підбадьорити медичну сестру-місіонерку або вчителя, обтяжених турботами, матір, замучену тяжкою працею, або людей зі слабким здоров'ям чи похилого віку, які не мають власного дому, перебувають у злиднях і розчаруваннях. ХР 360.3

“Коли ти справляєш обід чи вечерю, — говорить Христос, — не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взаємна відплата тобі. Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік кривих та сліпих, і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресіння праведних” (Лука 14:12-14). ХР 360.4

Для вас не буде обтяжливим приймати таких гостей. Вам не треба влаштовувати для них вишуканий або дорогий прийом, не потрібно докладати зусиль, щоб досягти парадності. Тепло й щирість господарів, куточок біля затишного вогнища, місце за вашим сімейним столом, перевага розділити благословення в час молитви принесуть багатьом з них небесні насолоди. ХР 360.5

Наше співчуття повинно виходити за межі власного “я”, а також за стіни нашого дому й сім'ї. Існують дорогоцінні можливості для тих, хто зробить свій дім благословенням для інших. Товариськість має чудову силу. При бажанні можемо скористатися нею як засобом допомоги тим, хто знаходиться поруч з нами⁷. ХР 361.1

Притулок для спокушуваної молоді. Наші домівки повинні стати сховищем для молоді, котра зазнає спокус. Багато юнаків і дівчат стоять на роздоріжжі. Кожний вплив, кожне враження визначають вибір, від якого залежатиме їхня, як теперішня, так і майбутня доля. Зло вабить їх. Місця, що є осередками зла, виглядають яскраво й звабливо. Там привітно зустрічають кожного, хто заходить. Довкола нас є молодь, яка не має родин, а в інших сім'ях відсутній корисний, облагороджуючий вплив, тому молодь покірно пливе за течією в напрямі до злого. Молоді люди прямують до загибелі повз наші зачинені двері. Вони мають потребу, щоб хтось простягнув їм руку зі співчуттям. Прості, невибагливі слова доброти, невеликі знаки уваги проженуть геть хмари спокус, що огортають душу. ХР 361.2

Щирий вияв небесного співчуття має силу відчиняти двері сердець, котрі мають потребу в пахощах Христових слів і простому, лагідному дотику духа Христової любові. Якщо ми виявлятимемо зацікавленість молоддю і будемо запрошувати її до своїх осель, справлятимемо на неї добрий, благочинний вплив, то багато хто з радістю стане на шлях, що провадить до небес⁸. ХР 361.3

Зберігайте простоту в сім'ї. Щоразу, коли приходять гості, мати не повинна присвячувати їм увесь свій час і увагу. Духовний добробут її дітей має стояти на першому місці. Не витрачайте час на приготування до столу вишуканих тістечок, пирогів і нездорових страв. Це пов'язано з додатковими витратами і не всі можуть собі це дозволити. Але найгірше те, що воно не служить добрим прикладом для інших. Зберігайте в сім'ї простоту. Не намагайтеся справити враження, нібито провадите спосіб життя, який, фактично, вам не під силу. Не намагайтесь удавати із себе тих, ким ви не є насправді — чи то в частуванні, чи в манерах. ХР 361.4

Поводячись з гостями люб'язно і роблячи все, щоб вони відчували себе як удома, ніколи не забувайте: ви — вчителі дітей, яких вам дав Бог. Діти дивляться на вас, і ви жодним чином не повинні спрямовувати їх на поганий шлях. Будьте з гостями такими, якими ви є щодня для своєї сім'ї: ласкавими, ввічливими, уважними. Таким чином усі можуть стати вихователями, служити прикладом добрих учинків. Такими вчинками ви свідчитимете про те, що є щось важливіше, ніж турбота про їжу, пиття й одяг⁹. ХР 361.5

Підтримуйте мирну, спокійну обстановку. Ми були б набагато щасливішими і принесли би більше користі, якби у сімейному житті та спілкуванні з людьми наслідували лагідність і простоту Христа. Замість того щоб робити щось про людське око, аби викликати в гостей захоплення чи заздрість, намагайтеся зробити всіх навколо вас щасливими, виявляючи життєрадісність, співчуття і любов. Нехай гості бачать, що ми прагнемо чинити волю Христа. Нехай вони знаходять у нас, навіть коли на нашу долю випала убогість, дух задоволення і вдячності. Мир і спокій — ось атмосфера справжньої християнської родини. Такий приклад не залишиться без добрих наслідків¹⁰. ХР 362.1

Облік витрат ведеться на небесах. Христос веде облік усіх витрат, зроблених задля Нього. Він дає все необхідне для цієї справи. Імена тих, котрі в ім'я Христа приймають своїх братів і роблять усе можливе, аби візит став корисним і для гостей, і для них, записані на небесах як ті, що гідні особливих благословень... ХР 362.2

Життя Христа — урок гостинності. Коли голодний натовп народу слухав Спасителя біля моря, Він не відпустив їх додому, не нагодувавши. Він сказав Своїм учням: “Ви дайте їм їсти” (Матв.14:16). Застосувавши божественну творчу силу, Христос забезпечив людей їжею в достатній кількості, аби задовольнити їхні потреби. І якою ж невибагливою була ця їжа! Там не було нічого розкішного. Той, у розпорядженні Котрого були всі небеса, міг би влаштувати для народу багатий бенкет. Але Спаситель дав їм лише найнеобхідніше — щоденну поживу рибалок, які жили біля моря. ХР 362.3

Якби сьогодні люди були простими у звичках, жили у злагоді зі законами природи, тоді потреби людства задовольнялися б з достатком. Було б менше уявних потреб і більше можливостей працювати для Бога... ХР 362.4

Бідність не повинна бути перешкодою для виявлення гостинності. Ми маємо ділитися з людьми тим, що є. Деякі люди тяжко працюють задля шматка хліба, ледве зводячи кінці з кінцями, але вони люблять Ісуса в особі Його святих і готові виявляти гостинність як своїм по вірі, так і чужим, намагаючись зробити, щоб їхнє перебування в домі було для них приємним. Гостей запрошують до сімейного столу та сімейного вівтаря. Молитва справляє на гостей велике враження; і навіть один такий візит може врятувати душу від смерті. Таку роботу Господь схвалює, кажучи: “Я віддам” (Римл.12:19)¹¹. ХР 362.5

Використовуйте надані вам можливості. Брати і сестри, прокиньтеся! Не бійтеся доброчинності! “I не зневіряймось, роблячи добро, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо” (Гал.6:9). Не чекайте, коли вам вкажуть на ваш обов'язок. Розплющіть очі й подивіться на тих, хто поруч з вами; познайомтеся з безпорадними, нещасними і нужденними. Не ховайтеся від них і не намагайтеся відмежуватися від їхніх потреб. Хто доведе, згідно зі словами апостола Якова, що його релігія чиста, незаплямована егоїзмом і розтлінням? Хто прагне зробити все можливе зі свого боку, аби допомогти у великому Плані спасіння?¹² ХР 363.1