Християнська родина
Розділ 62. Привчайте себе до ощадливості
“Зберіть куски, що залишилися” (Йоан 6:12). Одного разу Христос виклав Своїм учням урок ощадливості, на який зверніть серйозну увагу. Він здійснив чудо, щоб нагодувати тисячі голодних людей, які слухали Його науку. Однак після того як усі попоїли і наситилися, Він не дозволив їм викинути рештки. Той, Котрий міг нагодувати величезну кількість зголоднілих людей Своєю божественною силою, наказав учням зібрати те, що залишилося, аби нічого не пропало. Цей урок корисний не лише для тих, що жили за часів Христа, а й для нас з вами. Син Божий піклується про потреби нашого дочасного життя. Він не знехтував залишками трапези, хоча міг би влаштувати таку щоразу, коли б тільки забажав1. ХР 307.1
Повчання Ісуса Христа запроваджуйте у кожну галузь практичного життя. Ощадливість необхідна в усьому. Збирайте залишки, щоб нічого не пропало. ХР 307.2
Існує релігія, яка не зворушує серця і тому стає словесною формою. Її принципи не втілюються в практичне життя. Релігійний обов'язок і людська розсудливість у ділових питаннях пов'язані між собою2. ХР 307.3
Вчіться у Христа самовідданості. Щоб пізнати розчарування і випробування, лиха, які випадають на долю людей, Христос випив до дна чашу горя й приниження. Він пройшов шляхом, яким закликає йти Своїх послідовників. Ісус говорить їм: “Якщо хто хоче йти за Мною, хай зречеться самого себе, візьме хрест свій і йде за Мною” (Матв.16:24). Але ті, що називають себе християнами, не завжди готові виявити самовідданість, до якої закликає Спаситель. Вони не бажають обмежувати свої примхи і бажання, щоб залишилося більше для Господа. Не один з них говорить: “Смаки моєї сім'ї вимагають великих витрат, і це дорого мені коштує”. Таким людям необхідно засвоїти уроки ощадливості, викладені Христом... ХР 307.4
Усі зазнають спокуси задовольняти власні егоїстичні, безглузді бажання, але пам'ятаймо про те, що Господь життя і слави прийшов у цей світ, аби навчити людей науки самозречення3. ХР 308.1
Ті, котрі не живуть для себе, не витрачатимуть своїх грошей, задовольняючи свої уявні бажання й забезпечуючи себе непотрібними зручностями, але пам'ятатимуть, як послідовники Христа, що існують інші люди, котрі мають потребу в їжі та одязі4. ХР 308.2
Економити, щоб допомагати Божій справі. Можна було би багато чого сказати молоді про дану їй перевагу допомагати справі Божій завдяки засвоєнню науки ощадливості й самозречення. Дехто вважає, що може дозволити собі то одне, то друге задоволення, і тому, привчаючи себе жити на широку ногу, марнує увесь свій прибуток. Бог бажає, аби ми в цьому плані поводились розумно. Ми грішимо проти самих себе, коли думаємо лише про задоволення власних потреб у їжі та одязі. Бог ставить перед нами вищу мету. Коли захочемо залишити свої егоїстичні бажання і віддамо всі сили нашого серця і розуму на служіння Божій справі, то небеса співпрацюватимуть з нами, роблячи нас благословенням для людей. ХР 308.3
Працьовитий та економний юнак, навіть якщо він бідний, зможе заощадити гроші на Божу справу5. ХР 308.4
Коли приходить спокуса робити непотрібні витрати. Коли зустрічаєтеся зі спокусою витратити гроші на казна-що, згадайте про самозречення і самопожертву Христа задля спасіння грішника. Навчайте дітей самозреченню й самоопануванню. Причина, чому так багато служителів зазнають труднощів у фінансових справах, полягає в тому, що вони не приборкують своїх смаків, бажань і прагнення... Причина, чому так багато людей стають банкротами або вдаються до шахрайства, привласнюючи чужі кошти, криється в тому, що вони намагаються задовольнити екстравагантні запити своєї дружини і дітей. З якою старанністю, за допомогою повчання і прикладу батьки й матері повинні навчати своїх дітей ощадливості!6 ХР 308.5
Я хочу, щоб усі зрозуміли: розтринькувати гроші, які належать Господеві, на задоволення удаваних потреб, є тяжким гріхом. Витрачання, на перший погляд, незначних коштів може створити цілий ланцюг обставин, які можуть вплинути на вічність. Коли засідатиме Суд і розкриються книги, вам буде показано втрачене добро. Ви могли зберегти його, якби приберегли крихти й не марнували великих сум на свої егоїстичні цілі7. ХР 308.6
Ведіть облік копійкам. Не розтринькуйте навіть дрібних грошей на придбання непотрібних речей. Вам, можливо, здається, що ці невеликі суми — дрібниця, проте з численних дрібних сум складаються великі. Ми не зможемо виправдати себе за кошти, витрачені нами на непотрібні речі та догоджання своєму “я”. Різноманітні форми бідності зустрічаються на кожному кроці, й Бог закликає нас полегшувати страждання людей всіма можливими шляхами. ХР 309.1
Господь бажає, аби Його народ був розважливим і дбайливим. Він хоче, щоб люди вчилися ощадливості і нічого не витрачали даремно8. ХР 309.2
Сума, щоденно витрачена на непотрібні речі з думкою: “Це тільки п'ять копійок” або “Це лише десять копійок”, здається дуже малою, але помножте ці дрібні суми на кількість днів у році, а потім на кількість років — і цифри видаватимуться майже неймовірними9. ХР 309.3
Не змагайтеся із сусідами, які потурають моді. Недобре удавати зі себе багатія або щось на зразок цього, коли ми насправді є скромними послідовниками лагідного і покірного Спасителя. Нас не повинно хвилювати те, що наші сусіди будують або умебльовують свої будинки так, як нам цього не личить робити. Як дивиться Ісус на наші егоїстичні турботи — потурати своєму апетитові, догоджати гостям або задовольняти інші примхи? Прагнути до показного й дозволяти робити це дітям — небезпечна пастка10. ХР 309.4
Особистий досвід Е.Уайт. Коли мені було лише 12 років, я вже знала, що таке ощадливість. Разом зі сестрою ми навчилися певного ремесла і, хоча заробляли тільки 25 центів на день, з цієї суми могли дещо заощадити на місійну справу. Ми потроху відкладали гроші й, нарешті, у нас назбиралось 30 доларів. І коли почули вістку про скорий прихід Господа разом зі закликом про потребу в працівниках і коштах, ми вважали великою перевагою передати ці 30 доларів батькові з проханням купити на них Євангельські трактати і брошури, щоб оповістити людей, які ще перебували в темряві... ХР 309.5
За їх зароблені нами гроші ми з сестрою забезпечували себе одягом. Віддаючи їх матері, ми казали: “Розрахуй витрати так, щоб після придбання нам одягу ще щось залишилося на місійну справу”. Вона так і робила, підтримуючи в нас місіонерський дух11. ХР 309.6
Принцип економності. Якщо ви готові відгукнутися на заклик жертвувати свої кошти для підтримки Божої справи й допомоги страждальцям і нужденним, то не будете виявляти недбалості, безладності й неорганізованості у своїх ділових справах. Такі люди завжди дбають, аби їхні витрати не перевищували прибутків. Вони дотримуються принципу економності, усвідомлюючи: їхній обов'язок — заощаджувати кошти, щоб мати, що давати12. ХР 310.1