Християнська родина

6/88

Розділ 5. Могутнє християнське свідоцтво

Найкращі місіонери походять з християнських родин. Найкращу підготовку до праці місіонери Господа отримують у християнських родинах, де бояться Бога, де Його люблять і поклоняються Йому; де вірність стає другою вдачею; де не дозволяють собі безвідповідально, легковажно ставитися до сімейних обов'язків; де тісне спілкування з Богом вважається необхідною умовою сумлінного виконання щоденних обов'язків1. ХР 29.1

Домашні обов'язки слід виконувати, усвідомлюючи, що виконання їх у відповідному дусі дає нам досвід, завдячуючи якому ми зможемо постійно й старанно працювати для Христа. Яку велику роботу зробив би живий християнин на місіонерській ниві, якщо б ретельно виконував свої щоденні обов'язки, бадьоро взявши свій хрест і не ухиляючись від жодної роботи, якою б неприємною вона йому не видавалась!2 ХР 29.2

Наша праця для Христа повинна починатися в родині, в нашому домі... Немає місійного поля важливішого за це. Багато людей ганебно нехтують цим домашнім християнським полем, і надійшов час застосувати божественні засоби, аби виправити таке гріховне становище3. Найвищий обов'язок, покладений на молодь, стосується її ставлення до власної сім'ї — бути благословенням для батьків і матерів, братів і сестер, виявляючи до них любов і щире зацікавлення. Тут юнаки і дівчата можуть виявити самозречення, щоб, забуваючи про себе, піклуватися про інших і служити їм... Який тільки вплив може справити сестра на своїх братів! Якщо вона на правильному шляху, її вплив позначиться на характері її братів. Її молитви, доброта і ніжність можуть дуже багато зробити в сім'ї4. ХР 29.3

Ті члени родини, які прийняли Христа, повинні показати, що зробила для них благодать. “А тим, хто прийняв Його, віруючим в ім'я Його, дав владу бути дітьми Божими” (Йоан 1:12). Людина, котра справді вірить у Христа, усвідомлює покладений на неї обов'язок, що робить її вплив у сім'ї важливим. Це благотворно позначається на вдосконаленні характерів усіх членів сім'ї5. ХР 29.4

Доказ, який не може спростувати безбожник. Добре зорганізована християнська родина є вагомим аргументом на користь правдивості християнської релігії, фактом, який не може заперечити безбожник. Усі можуть побачити, що в сім'ї панує християнський дух, впливаючи на дітей, і що Бог Авраама перебуває з ними. Якби сім'ї тих, котрі називають себе християнами, були по-справжньому релігійними, вони виявляли б могутній вплив на добро, і стали б справжнім “світлом для світу”6. ХР 30.1

Діти можуть пропагувати біблійні принципи. Діти, котрі отримали належне виховання і люблять бути корисними, допомагаючи батькові й матері, своїм життям навчатимуть біблійним принципам і правильним поняттям тих, з ким спілкуються7. ХР 30.2

Якщо наші родини є тим, чим їм належить бути, тоді діти не зростатимуть бездіяльними й байдужими до Божих вимог щодо бідних людей та їхніх потреб. Як спадкоємці Господа, вони будуть здатні працювати там, де знаходяться. Світло засяє з таких домівок для тих, хто перебуває у незнанні, приводячи їх до джерела всякого пізнання. Це справлятиме вплив на користь Бога та Його Правди8. Часто саме діти знаходять підхід до своїх батьків, на яких неможливо вплинути жодним іншим чином9. ХР 30.3

Життєрадісні сім'ї — світло для сусідів. Ми потребуємо більше радісних батьків і християн. Часто буваємо відлюдкуватими, скупими на ласкаве, підбадьорююче слово, радісну посмішку до наших дітей, а також до всіх пригнічених і розчарованих людей. ХР 30.4

Батьки, на вас покладена відповідальність за те, щоб нести і дарувати світло. Світіть як духовні світильники в своєму домі, освітлюйте стежку, якою прямують ваші діти. Якщо ви чинитимете так, ваше світло засяє й для інших10. ХР 30.5

Нехай світло святості випромінюється з кожної християнської родини. Любов слід виявляти на ділі. Вона має наповнити усі сімейні стосунки, виявляючи себе в ніжному, уважному ставленні один до одного, справжній, щирій люб'язності. Існують родини, котрі дотримуються цих принципів, поклоняються Богові; там панує правдива любов. З таких осель як запашний фіміам підносяться до Бога вранішні й вечірні молитви, а Його милість і благословення сходять на прохачів як ранкова роса11. ХР 30.6

Плоди родинної єдності. Найперше завдання християн полягає в тому, щоб зберегти єдність у родині. Тоді їхній вплив стане відчутний для оточуючих — близьких і дальніх. Той, хто отримав світло, повинен дозволити йому сяяти яскравими променями. Слова, сповнені пахощів Христової любові, будуть живильним запахом на життя12. ХР 31.1

Чим тісніше об'єднаються члени сім'ї в родинній спільній праці, тим духовнішим і кориснішим буде вплив батька, матері й дітей за межами сім'ї13. ХР 31.2

В добрих людях є більша потреба, ніж у визначних умах. Щастя сімей і церков залежить від домашнього впливу. Майбутня вічна доля пов'язана зі сумлінним виконанням обов'язків у цьому житті. Світ потребує не стільки визначних умів, скільки добрих людей, котрі були би благословенням у своїх сім'ях14. ХР 31.3

Уникайте помилок, здатних зачинити двері. Якщо сім'я релігійна, її вплив буде відчутним і в церкві, і серед сусідів. Але деякі, називаючи себе християнами, розповідають своїм ближнім про сімейні труднощі та негаразди. Вони говорять про свої кривди так, аби викликати до себе співчуття. Проте це велика помилка — розповідати про свої неприємності стороннім, особливо, якщо ці негаразди виникають внаслідок безбожного життя й недоброго характеру. ХР 31.4

Тим, які ходять, щоб виливати іншим особисті образи, було б краще залишитися вдома, щоб помолитися, упокорити свою вперту волю перед Богом, впасти на Скелю і розбитися, померти для власного “я”, аби Ісус міг зробити їх посудинами на Свою честь15. ХР 31.5

Брак люб'язності, хвилинне роздратування, грубе, необдумане слово можуть зіпсувати репутацію та закрити двері до сердець так, що ви ніколи не зможете відкрити їх16. ХР 31.6

Християнська родина сяє довкола. Зусилля, спрямовані на те, щоб зробити власну сім'ю такою, якою їй належить бути, а саме — символом небесної сім'ї, — готують нас до праці з ширшим колом людей. Виховання, отримане завдяки дбайливому ставленню одне до одного, допоможе зрозуміти, як торкнутися сердець тих, котрим необхідно прищепити принципи істинної релігії. Церква має потребу в розвинутій духовній силі, щоб зберегти усіх, а особливо молодих членів Господньої сім'ї; члени родини, котра живе за принципами правди, беруть участь у безкорисливому служінні іншим. Такі люди перш за все — справжні християни у сім'ї17. ХР 31.7