Християнська родина

Частина 12. Зразок сімейного життя

Розділ 52. Управління домом

Провідний принцип для батьків. Багато хто у світі полюбляє речі, які самі по собі, можливо, є добрими, але розум, задовольняючись ними, вже не прагне вищих і кращих благ, котрих бажає дати Христос. Ми не повинні намагатися грубо позбавляти дітей того, що для них є дорогим. Відкривайте їм красу істини та її цінність. Звертайте їхній погляд на Христа і допоможіть побачити Його привабливість; і тоді вони відвернуться від усього, що відволікає від Ісуса. Цим принципом мають керуватися батьки, виховуючи дітей. Своєю манерою поводження з малими дітьми ви за допомогою благодаті Христової можете формувати їхні характери для вічного життя¹. ХР 246.1

Батьки та матері, зробіть справою свого життя працю, мета якої полягає в тому, щоб допомогти дітям настільки вдосконалити характери, наскільки це дозволяють людські зусилля в поєднанні з божественною допомогою. Ця відповідальна справа з усіма її властивостями доручена батькам, бо вони народили дітей на світ². ХР 246.2

Правила управління домом. Кожна християнська родина повинна керуватися певними правилами. Своїми словами й поведінкою батьки показують дітям дорогоцінний живий приклад. Навчайте дітей і молодь поважати самих себе, бути вірними Богові; навчайте їх поважати Божий Закон і дотримуватись його. Тоді вони керуватимуться цими принципами у власному житті, виявляючи їх у ставленні до інших людей³. ХР 246.3

Поводьтеся за біблійними принципами. Постійно стежте за тим, щоб принципи, які становлять основу сімейного правління, не залишалися без належної уваги. Господь бажає, щоб сім'ї на землі були символом небесної родини. Якщо християнські сім'ї функціонують належним чином, тоді той самий освячуючий вплив Святого Духа пануватиме й у Церкві⁴. Перш ніж батьки зможуть гідно здійснювати правління, яке Бог призначив для сім'ї, вони самі повинні навернутися і, як малі діти, підкоритися Божій волі, бути слухняними Ісусові Христу⁵. ХР 246.4

Сам Бог запровадив сімейні стосунки. Його Слово — єдине надійне керівництво в питанні управління дітьми. Людська філософія не відкрила більше від того, що знає Бог, і не винайшла мудрішого методу виховання дітей, ніж той, що дав наш Господь. Хто може краще розуміти всі потреби дітей, як не Творець? Хто може бути більш зацікавлений в їхньому добробуті, як не Той, Хто відкупив їх Своєю кров'ю? Якби Боже Слово уважно вивчали і вірно корилися йому, тоді було б менше духовних терзань, викликаних поганою поведінкою неслухняних дітей⁶. ХР 247.1

Поважайте права дітей. Пам'ятайте про те, що діти мають права, які потрібно поважати⁷. Діти мають певні претензії, котрі їхні батьки повинні визнавати й поважати. Вони мають право на таку освіту й виховання, які зроблять їх корисними, шанованими та улюбленими членами земного суспільства, а також придатними увійти до чистого й святого суспільства майбутнього. Молодь потрібно навчати, що нинішній та майбутній добробут значною мірою залежить від звичок, яких вони набувають у дитинстві й юності. З раннього віку навчайте їх покорі, самозреченню і піклуванню про щастя інших. Вони мають знати, як вгамовувати свої пристрасті, стримуватися від різких слів, постійно виявляти доброту, люб'язність й самовладання⁸. ХР 247.2

Батькам, ошуканим сліпою любов'ю. Сліпа любов до дітей та дешева ласка, яку виявляє дитина, є вашим постійним супутником у житті. Легко обвити руками батьківську шию, але такі вияви ласки мають бути підтримані вами лише тоді, коли вони мають справжню цінність, зумовлену абсолютним послухом. ХР 247.3

Ваша поблажливість, неповага до Божих вимог — це свого роду жорстокість. Ви заохочуєте до непослуху й виправдовуєте його, говорячи: “Мій хлопчик любить мене”. Така любов — дешевий обман. Це взагалі не любов. Справжній любові, яка повинна плекатися в сім'ї, притаманна цінність, тому вона випробовується послухом... ХР 247.4

Якщо ви любите своїх дітей, привчайте їх до порядку. Але численні поцілунки та знаки дитячої любові засліплюють вас, і ваші діти знають про це. Рідше вдавайтеся до таких зовнішніх виявів ласки, як обійми й поцілунки, а заглиблюйтесь у суть справи і покажіть, якою має бути справжня дитяча любов. Відкидайте такі прояви, як фальшивку й обман, якщо вони не підтверджені послухом і повагою до ваших вимог⁹. ХР 247.5

Не виявляйте ані сліпої любові, ані надмірної суворості. Як не можна потурати сліпій любові, так не потрібно виявляти і надмірної суворості. Силою привести дітей до Господа неможливо. Їх можна провадити, але не тягнути силоміць... “Мої вівці слухаються Мого голосу, і Я знаю їх, і вони ідуть за Мною” (Йоан 10:27), — говорить Христос. Він не сказав: “Вівці Мої слухаються Мого голосу і примусово йдуть шляхом послуху”. При вихованні дітей виявляйте любов. Батьки ніколи не повинні завдавати дітям болю своєю грубістю або нерозумними вимогами. Грубість штовхає дітей у тенета сатани¹⁰. Поєднання авторитету й любові дає змогу твердо, але ніжно здійснювати управління в сім'ї. Бажання прославити Бога і усвідомлення того, чим наші діти завдячують Йому, допоможуть нам не ослабнути в своїх намірах і не йти на компроміс зі злом¹¹. ХР 248.1

Грубість не сприяє послуху. Нехай ніхто не гадає, що грубість і суворість забезпечують послух. Я бачила сім'ю, в якій ефективне правління підтримується без грубого слова чи погляду. Мені доводилося бувати і в інших сім'ях, де постійно владним тоном давались накази, де можна було почути гострі докори і часто вдавалися до суворого покарання. В першому випадку діти йшли шляхом своїх батьків і рідко розмовляли один з одним неприємним тоном. В іншому випадку діти також діяли за прикладом батьків, але там з ранку до вечора можна було чути сердиті слова, докори й суперечки¹². ХР 248.2

Потрібно стримуватися від слів, що викликають страх, залякують і вбивають у серцях любов. Мудрий, люблячий, богобоязливий батько сіятиме в своєму домі не рабський страх, а любов. Якщо ми п'ємо воду життя, то вода, яка виходить з цього джерела, буде солодкою, а не гіркою¹³. ХР 248.3

Грубі слова негативно впливають на характер, завдаючи ран дитячому серцю, і в деяких випадках залікувати такі рани буває важко. Діти відчувають щонайменшу несправедливість, і деякі стають від цього настільки байдужими, що не звертають жодної уваги ні на накази, зроблені в сердитому тоні, ні на погрози покарання¹⁴. ХР 248.4

Небезпечно надто суворо критикувати дітей за незначні провини. Надмірно сувора критика, надто жорстокі правила призводять до нехтування всіляких постанов, і діти, виховані в такому дусі, незабаром виявлятимуть подібну зневагу до законів Христа¹⁵. ХР 249.1

Необхідні постійна твердість і спокійне управління. Діти за своєю вдачею є вразливими, хоча й люблячими істотами. Їх можна легко втішити й легко засмутити. Лагідно навчаючи дітей за допомогою слів і вчинків, сповнених любові, матері зможуть навернути їхні серця до себе... Виявляти суворість і причепливість до дітей — велика помилка. Необхідні постійна твердість і спокійне управління, щоб підтримувати дисципліну в кожній сім'ї... Говоріть спокійно, поводьтеся розумно й розважливо, не ухиляйтесь від виконання того, про що ви говорили. ХР 249.2

Вам буде віддячено за вашу любов до дітей. Не відштовхуйте від себе байдужим ставленням до їхніх дитячих захоплень, радощів і прикростей. Нехай ваше обличчя ніколи не має похмурого вигляду, а грубе слово не зривається з ваших уст. Усі такі слова Бог відмічає у Своїй книзі записів¹⁶. ХР 249.3

Обмежень і попереджень замало. Дорогі брати, як члени Церкви, ви серйозно нехтуєте вашими обов'язками щодо дітей і молоді. Застосовуючи до них приписи й обмеження, ви повинні подбати про те, щоб показати їм христоподібні риси власного характеру, а не подобу сатани. Діти потребують постійної турботи й ніжної любові. Привертайте їх до себе, виховуючи як у любові, так і в страхові Божому. Батьки й матері, котрі не здатні опановувати себе, неспроможні керувати й іншими. Попередження та обмеження дітей — це ще не все, що вимагається від батьків. Ви повинні вчитися “поводитися справедливо, любити вчинки милосердя і покірно ходити з Богом” (Мих.6:8) ¹⁷. ХР 249.4

Порада матері, яка має вперту дитину. Ваша дитина — не ваша власність; ви не можете поводитися з нею, як заманеться, оскільки вона належить Господеві. Тримайте дитину під постійним, тривалим контролем; переконайте її, що вона належить Богові. Вихована в такому дусі, дитина, ставши дорослою, буде благословенням для оточуючих її людей. Але вам потрібно мати ясну проникливість, щоб стримувати прагнення дитини керувати вами, бути свавільною, чинити те, що їй заманеться¹⁸. ХР 249.5

Спокійне, мудре управління. Я бачила, що багато сімей було зруйновано через надмірні прагнення глави сім'ї керувати нею, тоді як прислухаючись до порад і маючи спільну домовленість між собою, батьки могли б здійснювати гармонійне й правильне керівництво¹⁹. Нестале, хитке керування сім'єю завдає великої шкоди і є фактично такою ж бідою, як і загалом відсутність цього керування. Часто запитують: чому діти релігійних батьків так часто бувають впертими, непокірними й недисциплінованими? Причину слід шукати у сімейному вихованні, у відсутності єдності між батьками при управлінні сім'єю²⁰. ХР 250.1

Протиріччя в управлінні, коли сьогодні виявляють суворість, а завтра дозволяють робити те, що було раніше забороненим, згубні для дитини²¹. ХР 250.2

Загальний закон для батьків і дітей. Бог є нашим Законодавцем і Царем, тому батьки повинні визнавати Його Закон. Цей Закон забороняє будь-який утиск з боку батьків і будь-який непослух з боку дітей. Господь сповнений милості, милосердя і правди. Його Закон — святий, справедливий, добрий та обов'язковий для виконня як батьками, так і дітьми. Правила, що регулюють життя батьків і дітей, походять із серця Безмежної Любові, тому батьки, котрі втілюють цей Закон у своє життя, і діти, які йому підкоряються, отримуватимуть рясні Божі благословення. Нехай у сім'ї відчувається вплив милості в поєднанні зі справедливістю. “Милість і істина зустрінуться; правда і мир обіймуться” (Псал.85:11). ХР 250.3

Родини, в яких панує така дисципліна, ходитимуть дорогою Господа, чинячи справедливість і суд²². ХР 250.4