Небесні принципи щасливого життя

“Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть” (Матв.5:6)

Правда (праведність) означає святість, богоподібність, а Бог “є любов” (1Йоан.4:16). Це узгоджується і з тим, що говориться про Закон Божий: “Бо всі Твої заповіді — справедливість” (Псалми 119:172) і “любов — виконання Закону” (Римл.13:10). Праведність є любов, а любов — це світло й життя у Богові. Праведність Божа втілена у Христі, і, приймаючи Його, ми отримуємо цю праведність. НПЩЖ 19.1

Праведність досягається не важкою боротьбою або виснажливою працею, не дарами або жертвами; цей вільний дар пропонується кожній голодній і спрагненій за нею душі. “О, всі ви спрагнені, — йдіть до води, навіть і ті, в кого грошей нема! Ідіть, купуйте й споживайте!… без грошей і без плати”. “їхнє оправдання від Мене, говорить Господь”, і “Його будуть кликати так; ‘Господь — наша праведність!’” (Ісая 54:17; Єрем.33:16). НПЩЖ 19.2

Жодна людська сила не спроможна задовольнити голод або спрагу душі. Але Ісус говорить: “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з Ним, а він зо Мною”. “Я — хліб життя. Хто до мене приходить, — не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, — ніколи не прагнутиме” (Відкр.3:20; Йоан.6:35). НПЩЖ 19.3

Щоб підтримувати свої фізичні сили, людині потрібна їжа. Так само для духовного життя ми маємо потребу в Христі, в хлібі небесному. Тільки з Ним ми можемо здійснювати справи Божі. Як тіло постійно потребує їжі для підтримки життя й енергії, так і душа повинна постійно спілкуватися з Христом, підкорятися Йому і в усьому покладатися на Нього. НПЩЖ 19.4

Як втомлений мандрівник у пустелі прагне до джерела і, знайшовши його, вгамовує свою спрагу, так і християнин прагне чистої води життя, джерелом якої є Христос. НПЩЖ 19.5

Якщо ми пізнаємо досконалість нашого Спасителя, у нас з'явиться бажання цілком змінитися, очиститись та уподібнитись до Його славного образу. Чим глибше ми пізнаємо Бога, тим вищим стає наш ідеал характеру, і тим сильнішим буде бажання уподібнитись до Нього. Коли душа прагне до Бога, божественна сила приходить на допомогу людським зусиллям, і засумоване серце може сказати: “Тільки в Бозі мій спокій, душе моя, тільки на Нього надія моя!” (Псал.62:5). НПЩЖ 19.6

Якщо вашій душі чогось не вистачає, якщо ви відчуваєте голод і спрагу за праведністю, це свідчить про те, що Христос вже подіяв на серце, щоб воно шукало Його. Духом Святим Він може здійснити те, чого ви самі не здатні зробити. Нам нема чого заспокоювати спрагу біля плиткого струмка, коли перед нами велике Джерело, від повні Якого ми можемо достатньо пити, щоб підніматися вище і вище шляхом віри. НПЩЖ 20.1

Слова Божі — джерела життя. Якщо ви шукаєте цих живих джерел, Дух Святий приведе вас до Христа. Знайомі істини постануть тоді перед вами у новому світлі, біблійні тексти набувають нового значення, неначе їх осяяла блискавка. Ви зрозумієте співвідношення інших істин з планом відкуплення і переконаєтеся, що Христос провадить вас, божественний Учитель завжди поруч з вами. НПЩЖ 20.2

Ісус говорить: “Вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне” (Йоан.4:14). Коли Дух Святий відкриває правду, ви матимете найбагатші досвіди; у вас з'явиться нездоланне бажання розповісти іншим про цю зрозумілу тепер і втішаючу правду. Спілкуючись з людьми, ви в новому світлі розповісте їм про служіння та характер Христа, знову й знову відчуєте любов і милість Спасителя, будете розповідати про неї тим, котрі вже відповіли Йому взаємною любов'ю, як і тим, які ще не полюбили Його. НПЩЖ 20.3

“Давайте — і дадуть вам” (Луки 6:38), бо Слово Боже — це “джерело садів, криниця живої води, та тієї, що плине з Лівану” (П.Пісн.4:15). Серце, що хоч раз скуштувало любов Христову, прагнутиме її знову й знову; віддаючи любов іншим, ви будете рясно та щедро отримувати її. Кожен раз, коли Бог відкриває Себе, душа здатна більше пізнавати і любити. Вона благає у Бога все більших благословень, а Дух запевняє, що Він дасть їх “набагато більше” (Римл.5:9-10). Бо наш Бог може зробити “значно більше над усе, чого просимо або думаємо” (Ефес.3:20). Ісусові, Який принизив Себе задля спасіння загиблого людства, був даний Святий Дух без міри; Він буде даний кожному послідовникові Христа, який цілком віддав себе Йому та зробив своє серце Його оселею. Господь звелів нам: “Наповнюйтесь Духом” (Ефес.5:18). Це повеління водночас є й обітницею. Отець хотів, щоб у Христі “перебувала вся повнота”, і “ви маєте в Нім повноту” (Колос.1:19; 2:10). НПЩЖ 20.4

Господь безмежно зливає Свою любов, як дощ, який відсвіжує землю. Він говорить: “Із хмар хай спливе справедливість. Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду”. “Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, — Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не залишу їх! Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела — посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху — на джерела!” (Ісая 45:8; 41:17-18). НПЩЖ 21.1

“А від Його повноти ми всі одержали благодать на благодать” (Йоан.1:16). НПЩЖ 21.2