Небесні принципи щасливого життя

“Хліб наш насущний дай нам сьогодні” (Матв.6:11)

Перша частина даної Ісусом молитви стосується до Імені, Царства і волі Божої. Вона навчає святити Ім'я Його, просити встановлення Його Царства та звершення Його волі. Якщо служіння Богові стане для нас найголовнішою справою життя, то ми можемо з упевненістю просити Його про задоволення особистих потреб. Зрікаючись власного “я” та віддаючись Христові, ми стаємо членами Божої сім'ї, а все, що є в домі Отця, належить і нам. Усі багатства Божі є нашою власністю як у цьому світі, так і в прийдешньому. Служіння ангелів, дар Духа Його, праця Його слуг — усе дається нам. Світ з усім, що є в ньому, належить нам тією мірою, якою це сприяє для нашого добра. Навіть злоба ворогів буде для нас благословенням, бо виховує нас для небес. Якщо “ви Христові”, то “все ваше” (1Кор.3:23, 21). НПЩЖ 84.1

Але ми подібні до дітей, які ще не отримали права володіння своєю спадщиною. Бог ще не довірив нам нашого скарбу, щоб сатана своєю хитрістю та підступністю не обдурив нас, як він зробив це з Адамом і Євою в Едемі. Наша спадщина перебуває у руках Христа і надійно охороняється Ним від усякого зазіхання. Подібно до дітей, ми отримуємо щодня стільки, скільки це необхідно на сьогодні. Кожного дня ми повинні просити з молитвою: “Хліба нашого насущного дай нам сьогодні”. Не засмучуйтеся, якщо у вас не залишилося нічого на завтрашній день. Ми маємо Його надійну обітницю: “Житимеш на землі і матимеш їжу” (англ. переклад). Давид сказав: “Я був молодий і постарів, але я не бачив, щоб Господь праведника покинув, і щоб нащадки його хліба просили” (Псал.37:3, 25). Бог, Який посилав круків годувати Іллю біля потоку Керіт, не забуде нікого зі Своїх вірних дітей. Про праведного сказано: “Його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!” “Вони не осоромляться лихої години, і в день голоднечі ситими будуть”. “Той, Хто Сина Свого не пожалів, а видав Його за нас всіх, — як же з Ним і не дарує нам всього?” (Ісая 33:16; Псал.37:19; Римл.8:32). Він, Котрий поділяв турботи і тривоги Своєї матері-вдови і допомагав їй у назаретському домі, співчуває кожній матері, яка тяжкою працею здобуває їжу своїм дітям. Він, Котрий змилосердився над народом, бо “були вони змучені та розпорошені” (Матв.9:36), і нині співчуває страждаючим і бідним. Його рука простягнута до них у благословенні. У молитві, даній учням, Він вчить їх не забувати про бідних. НПЩЖ 84.2

Коли ми молимося: “Хліба нашого насущного дай нам сьогодні”, то ми просимо як для себе, так і для інших. Ми визнаємо, що все, дароване Богом, не призначене лише для нас. Бог довіряє нам багатства, щоб ми могли нагодувати голодних. “У Своїй доброті, Боже, Ти забезпечив бідного” (Псал.67:10). Христос сказав: “Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих… Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих, і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі; віддасться ж тобі в воскресіння праведних!” (Луки 14:12-14). НПЩЖ 85.1

“А Бог спроможний всякою благодаттю збагатити вас, щоб ви, завжди і у всьому маючи достаток, були багаті на всяке добре діло”. “Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме” (2Кор.9:8, 6 ). НПЩЖ 85.2

Молитва про насущний хліб стосується не лише їжі, яка підтримує наші фізичні сили. Ми просимо і духовного хліба, потрібного душі для осягнення вічного життя. Ісус просить нас: “Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на вічне життя” (Йоан.6:27). “Я — хліб живий, що з неба зійшов; коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити” (вірш 51). Наш Спаситель і є цим Хлібом життя. Дивлячись на Його любов, приймаючи її у своє серце, ми споживаємо Хліб, що зійшов з небес. НПЩЖ 85.3

Ми приймаємо Христа через Його Слово; Дух Святий посилається для того, щоб ми розуміли Слово Боже та прийняли Його в наші серця. При дослідженні Слова Божого щоденно моліться, щоб Бог дав вам Духа Святого, Котрий відкриває правду і зміцнює для сьогоднішнього дня. НПЩЖ 85.4

Навчаючи нас просити щодня духовну і тілесну їжу, Бог піклується про те, щоб нам було добре. Він бажає, щоб ми зрозуміли залежність від Його постійної опіки, аби ми навернулися до Нього. У спілкуванні з Христом через молитву та дослідження великих і дорогоцінних істин Його Слова голодні душі наситяться і спрагнені нап'ються з Джерела життя. НПЩЖ 85.5