Небесні принципи щасливого життя

“Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім” (Матв.5:19)

Це означає, що такій людині не буде місця у Небесному Царстві, бо хто свідомо порушує одну заповідь, той не виконує в дусі та істині жодної з них. “Хто виконує весь Закон, а згрішить в чомусь одному, той стає винуватим у всьому” (Яков.2:10). НПЩЖ 42.1

Гріх полягає не у величині виявленого непослуху, а навіть в найменшому порушенні волі Божої; це свідчить про те, що душа з'єднана з гріхом. Серце ще залишається розділеним. Людина опирається Богові, повстає проти Закону Його Царства. НПЩЖ 42.2

Якщо б люди були вільні відступити від вимог Господніх і визначити норму своїх обов'язків, тоді існувало б стільки різноманітних стандартів (законів), скільки існує різних думок, і правління було б забране з рук Господніх. Тоді воля людини була б звеличена, а свята воля Божа, Його любов до Свого творіння були б зневажені. НПЩЖ 42.3

Коли люди обирають свою власну дорогу, вони стають супротивниками Божими. Для таких немає місця у Небесному Царстві, бо вони ворогують з принципами небес. Нехтуючи волею Божею, вони стають на бік сатани, ворога Бога і людини. Людина житиме не одним словом, не багатьма словами, але кожним словом, що походить із уст Божих. Ми не можемо бути в безпеці, якщо нехтуємо і одним словом Божим, навіть якщо нам здається, що воно не варте уваги. Немає жодної заповіді в Законі, яка б не служила для добра і щастя людини у теперішньому і в прийдешньому житті. Послухом Законові Божому людина ніби відгороджена від будь-якого зла. Той, хто руйнує цю поставлену Богом огорожу в якомусь місці, буде позбавлений її сили захисту; цим самим він відкриває доступ ворогові, який, ввійшовши, завдає руйнівної шкоди. НПЩЖ 42.4

Наші прабатьки наважилися знехтувати волею Божою в одному єдиному пункті і цим відчинили ворота, через які гріх прийшов у світ. Кожний, хто наслідуватиме їхній приклад, пожне той самий наслідок. Усі вимоги Закону Божого ґрунтуються на Його любові, і тому кожний, хто ухиляється від Заповідей, сам винен у своєму нещасті й загибелі. НПЩЖ 42.5