Пророки і царі

Розділ 60. Видіння майбутньої слави

У найпохмуріші дні тривалої боротьби із силами зла Церкві Божій були дані одкровення щодо вічного наміру Єгови. Його народові було дозволено побачити за випробуваннями теперішнього часу перемоги майбутнього, коли боротьба закінчиться і викуплені володітимуть Обітованою землею. Ці видіння майбутньої слави, змальовані Божою рукою картини мають бути особливо дорогими для Його Церкви сьогодні, коли боротьба віків швидко наближається до свого завершення і незабаром повністю виконаються обіцяні благословення. ПЦ 478.1

У давнину Церква отримувала чимало утішливих послань. “Утішайте народ Мій”,¹ — доручив Бог Ісаї. Разом із цим дорученням були дані чудові видіння, які несли віруючим надію і радість упродовж усіх наступних століть. У кожному столітті Божі діти, які були відкинуті, переслідувані й залишені людьми, знаходили підтримку в Його надійних обітницях. Вони з вірою чекали, коли Господь виконає для Своєї Церкви обітницю: “Зроблю тебе славою повіки, радістю з роду в рід”.² ПЦ 478.2

Церква, яка веде боротьбу, часто змушена переживати випробування і страждання, адже перемога здобувається в суворих битвах. “Скупо хліба і мало води”³ — це спільна доля всіх; але жодна душа, яка покладається на єдиного Визволителя, не загине. ПЦ 478.3

“Отак каже Господь, що створив тебе: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав тебе твоїм ім'ям, ти Мій! Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, чи через річки — не затоплять тебе; коли підеш крізь вогонь, — не попечешся, і не обпалить тебе його полум'я. Бо Я — Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, Я — твій Спаситель!.. Через те, що ти став Мені дорогим в Моїх очах, шанований, і Я тебе люблю, то людей замість тебе віддам, народи — за душу твою”.⁴ ПЦ 478.4

Як і прийняття — повне й безвідплатне через заслуги Ісуса, нашого розп'ятого і воскреслого Господа, прощення є тільки в Бога. Ісая чув, як Господь проголосив Своїм вибраним: “Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає! Пригадай ти Мені — і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!” “І пізнаєш, що Я — то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель — Потужний Яковів!”⁴ ПЦ 479.1

“Він зніме ганьбу із народу Свого, — сповістив пророк, — і будуть їх звати народом святим, викупленим Господом”. Він призначив “замість попелу дати їм вінець, оливу радості замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу. І зватимуть їх дубами праведності, саджанцями Господніми на Його славу”.⁵ ПЦ 479.2

“Збудися, збудися, зодягнися, Сіоне, у силу Свою! Зодягнися у свої пишні шати, о Єрусалиме, святе місто. Бо не увійде вже до тебе необрізаний, ані нечистий! Обтруси з себе порох, устань, Єрусалиме! Скинь ланцюги з твоєї шиї, о бранко, дочко Сіону”.⁶ ПЦ 479.3

“Убога та бурею гнана, безутішна! Ось Я кладу основи твої на камені малахіті, підвалини ж твої на сапфірі! ПЦ 479.4

І пороблю із рубінів карнізи твої, а ворота — з каміння карбункула. Усіх твоїх дітей навчатиме Господь, і великий спокій настане між дітьми твоїми! Основою твоєю буде справедливість, будеш далеко від утиску, не боятимешся більше нічого, далеко будеш від страху, бо до тебе він не наблизиться. А як хто нападе на тебе, то станеться це не від Мене. Хто ж наважиться стати проти тебе, той перед тобою впаде... ПЦ 479.5

Жодна зброя, виконана проти тебе, не буде придатна, і кожний язик, який захоче сперечатися з тобою, ти засудиш. ПЦ 479.6

Отака спадщина слуг Господніх і їхнє виправдання від Мене, — говорить Господь!”⁷ ПЦ 479.7

У всеозброєнні Христової праведності Церква вступить в останній бій. “Прекрасна, як місяць, як сонце — ясна, як полки з прапорами — грізна”,⁸ — вона крокуватиме по усій планеті від перемоги до перемоги. ПЦ 480.1

Напередодні остаточного визволення Церкви наступить найжорстокіша година її боротьби із силами зла. Але ніхто з тих, котрі покладаються на Христа, не повинні боятися, бо коли “дух ненависників буде немов узимку буря”, Бог для Своєї Церкви буде “сховищем від бурі”.⁹ ПЦ 480.2

Визволення того дня обіцяне лише праведникові: “Злякались грішні на Сіоні, і страх огорнув нечестивих. Хто з нас спроможний жити коло пожираючого вогню? Хто спроможний жити біля вічного полум'я? Той, хто ходить у правді й говорить істину, хто цурається наживи із здирства; й рукою не торкається підкупу, хто вуха свої закриває, щоб не чути про кровопролиття, і заплющує очі свої, щоб не дивитись на зло, — той житиме на висотах, укріплені скелі будуть його захистом; хліб буде даний йому, води у нього ніколи не забракне”.¹⁰ ПЦ 480.3

Господь звертається до Своїх вірних зі словами: “Іди, Мій народе, увійди до покоїв своїх, і зачини за собою двері, сховайся на короткий час, поки перейде гнів! Бо Господь виходить із місця Свого карати мешканців землі за їхні провини”.¹¹ ПЦ 480.4

Натхненні вісники Єгови бачили у видіннях про великий судний день невимовний жах тих, котрі не приготувалися зустріти Господа з миром. ПЦ 480.5

“Ось Господь пустошить землю й руйнує її; Він перевертає її поверхню, а мешканців її розпорошує... бо вони переступили закони, порушили постанови, зламали відвічний Заповіт. Тому прокляття пожирає землю й покарані мешканці її... Затихла весела музика на бубнах, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел”.¹² ПЦ 480.6

“О, що це за день! Бо близько день Господній, і прийде він від Всемогутнього, наче те спустошення... Зерно зотліло під скибами ґрунту, спорожніли комори, зруйновані стодоли, бо зів'яло збіжжя. Як же реве скотина! Стривожені стада блукають, бо немає їм паші, отари спустошені”. “Виноградна лоза засохла, смоківниця зів'яла; гранатове дерево, пальма і яблуня, — усі дерева в полі повсихали. Та й радість зникла в людських дітях”.¹³ ПЦ 480.7

“Біль мені серце стискає! — викликує Єремія, дивлячись на страхіття, що матимуть місце в кінці історії землі. — Не можу мовчати, бо почула душа моя голос сурми, крик війни! Нещастя йде за нещастям, звіщаючи про спустошення землі”.¹⁴ ПЦ 481.1

“Понизиться людська гордість, — говорить Ісая про день Божої помсти, — буде принижена зарозумілість людей. Один лиш Господь буде звеличений того дня, а ідоли щезнуть взагалі... Того дня людина повикидає своїх срібних і золотих кумирів, яких собі наробила для поклоніння, кротам і кажанам, аби лише самій заховатись у печери й розщелини скель від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він прийде, щоб потрясти землю!”¹⁵ ПЦ 481.2

Про час пониження людських гордощів свідчить Єремія: “Дивлюся я на землю, аж ось вона порожня й спустошена; на небо — й нема на ньому світла! Дивлюся на гори, а вони всі трясуться, а всі горби хитаються! Дивлюся, але не бачу людини, і порозліталися птахи небесні. Дивлюся, аж ось плодюче поле стало пустинею і всі міста в руїнах”. “Ой, горе, бо страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова”.¹⁶ ПЦ 481.3

День Божого гніву на Його ворогів стане днем остаточного визволення для Його Церкви. Пророк говорить: “Зміцніть зомлілі руки, і підкріпіть хисткі коліна! Скажіть тим, у кого полохливе серце: ‘Будьте мужні, не бійтесь! Ось ваш Бог! Помста надходить, Божа відплата, — Він прийде й спасе нас!’” ПЦ 481.4

“Смерть буде знищена назавжди, і витре Господь Бог сльози із усіх облич, зніме ганьбу з народу Свого по всьому світі, бо так сказав Господь”.¹⁷ Споглядаючи Господа слави, Котрий сходить з небес з усіма святими ангелами, щоб зібрати Церкву останку з-поміж народів землі, пророк чує переможний голос тих, котрі чекають на Нього: “Ось, Він наш Бог! На Нього ми покладали надію, і Він спас нас! Це наш Господь, на Якого ми надіялися. Радіймо і веселімося спасінням Його!”¹⁷ ПЦ 481.5

Голос Божого Сина будить померлих праведників і, спостерігаючи, як вони виходять із в'язниці смерті, пророк викликує: “Померлі Твої оживуть, воскреснуть мертві тіла! Тому пробудіться й веселіться, ви, котрі лежите в поросі, бо роса твоя — це роса зцілення, і земля викине мертвих! ” ПЦ 481.6

“Тоді розплющаться очі сліпих і відчиняться вуха глухих. Тоді кульгавий наче олень підскочить, а язик німого піснею озветься”.¹⁸ ПЦ 482.1

У своїх видіннях пророк бачить, як переможці над гріхом і могилою насолоджуються щастям у присутності свого Творця. Вони вільно розмовляють з Ним, як розмовляла людина з Богом на самому початку. “То ж навіки радійте, — говорить їм Господь, — та веселіться з того, що Я творю. Бо ось Я творю Єрусалим на радість його народові — на втіху! І буду Я Єрусалимом радіти, і тішитися народом Своїм. Не буде чути більш у ньому ридання, ані крику!” “Жодний мешканець не скаже: ‘Я хворий’. І прощені будуть провини народу, що в ньому живе”.¹⁹ ПЦ 482.2

“Води в пустелі заб'ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край — джерелами вод”. ПЦ 482.3

“Замість тернини виросте кипарис, а замість кропиви — появиться мирт”. ПЦ 482.4

“Буде там велика дорога і називатимуть її святою, бо не ходитиме нею нечистий; вона служитиме народові святих; не заблудить на ній навіть недосвідчений, коли буде тією дорогою йти”. ПЦ 482.5

“Промовляйте до серця Єрусалима, і скажіть йому, що скінчилася його тяжка доля, що провина його вибачена, бо він отримав з руки Господа вдвоє за всі свої гріхи!”¹⁹ ПЦ 482.6

Дивлячись пророчим зором на викуплених, вільних від гріха і будь-яких слідів прокляття, які живуть у Божому місті, пророк у захваті викликує: “Радійте разом із Єрусалимом і тіштеся усі, хто його любить! Радійте ним усі”. “В твоїм краї не буде вже чути про насильство, про руїни й спустошення в границях твоїх. Ти зватимеш твої стіни спасінням, а брами твої — славою! Не сонце буде вже для тебе денним світлом, і не освічуватиме тебе своїм сяйвом місяць, бо Господь буде тобі вічним світлом, і твій Бог — славою твоєю! ПЦ 482.7

Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї скін чаться! Увесь народ Твій — праведні; вони успадкують землю навіки; вони — паростки Моїх саджанців, діло Моїх рук Мені на славу!”²⁰ ПЦ 482.8

До слуху пророка дійшли звуки музики і співу, — настільки прекрасні, що такої мелодії, окрім як у видіннях Божих, не слухав жодний смертний. “Визволені Господом повернуться, прийдуть на Сіон з веселим співом, і радість вічна буде в них над головою! Веселощі та радість буде з ними, а журба та зітхання втечуть! ” “Пробуватимуть у ньому утіха та радість, хвала й вдячні пісні”. “Вони співають і виграють: ‘Усі мої джерела в Тобі!’” “Вони підносять свій голос, вітають криками велич Господню”.²¹ ПЦ 483.1

На оновленій Землі викуплені будуть проводити час у таких справах і задоволеннях, які до гріхопадіння приносили щастя Адамові та Єві. Для них Едемське життя буде всюди — і в саду, і на полях. “Вони будуватимуть доми і мешкатимуть в них, насаджуватимуть виноградники, і плоди їхні споживатимуть. Не будуть вони більше будувати, щоб інший там жив, не будуть більше садити, щоб інший споживав. Дні Мого народу будуть як вік дерева, і вибрані Мої працею рук своїх будуть користуватись”.²² ПЦ 483.2

Там розвиватимуться всі здібності, зростатиме кожний талант. Там з'явиться можливість для здійснення найграндіозніших задумів, досягнення найвищих цілей, реалізації найблагородніших прагнень. І все ж постійно з'являтимуться все нові вершини для подолання, нові чудеса для захоплення, нові істини для пізнання, нові об'єкти для дослідження; усе це потребуватиме усіх сил розуму, душі й тіла. ПЦ 483.3

Пророки, які бачили ті грандіозні сцени майбутнього, палко бажали повністю зрозуміти їхнє значення. Вони “розвідували і допитувалися... на що або на який часу них вказував Дух Христа... їм було відкрито, що не для них самих, а й для нас служило те, що нині сповіщене вам”.²³ ПЦ 483.4

Який же глибокий зміст прихований у цих описах і яку живу зацікавленість викликають вони в нас — людях, котрі стоять на порозі звершення подій, котрих очікували діти Божі того часу, відколи наші прабатьки залишили Едем. Вони чекали, прагнули і молилися про це! ПЦ 483.5

Любі мандрівники! Ми все ще перебуваємо серед сум'яття й мороку життя, але незабаром з'явиться наш Спаситель, Який принесе визволення і спокій. Будемо з вірою дивитися на картини блаженного майбуття, змальовані Божою рукою. Той, Хто помер за гріхи світу, колись широко відчинить ворота Раю для всіх віруючих у Нього. Незабаром закінчиться боротьба і буде отримана перемога. Невдовзі побачимо Того, у Кому зосереджувалися наші надії на вічне життя. У Його присутності наші теперішні життєві випробування і страждання здаватимуться зовсім мізерними. Багато чого з минулого “не згадається, і не спаде на думку”. “Тому не втрачайте довір'я вашого, бо воно має велику нагороду. Вам потрібне терпіння, щоб виконати волю Божу й одержати обітницю. Бо ще небагато, зовсім небагато, і Грядущий прийде і не забариться”. “Ізраїль же буде спасенний... вічним спасінням; ви не будете засоромлені, ані знеславлені по вічні віки”.²⁴ ПЦ 484.1

Звертайте свій погляд угору, тільки угору, і нехай ваша віра постійно зростає. Нехай вона попровадить вас вузьким шляхом через ворота Божого міста до щасливого майбуття — неосяжного, безмежного, славного, приготовленого для викуплених. “Отож, брати, будьте терпеливі аж до приходу Господа! Ось хлібороб очікує дорогоцінного врожаю від землі, терпляче очікує його, доки випадуть ранній та пізній дощі. Будьте і ви довготерпеливі; зміцніть серця ваші, бо прихід Господній наблизився”.²⁵ ПЦ 484.2

Спасенні народи не знатимуть іншого Закону, крім Закону Неба. Усі житимуть однією щасливою сім'єю, зодягнуті в шати хвали і подяки. Дивлячись на цю картину, вранішні зорі співатимуть, а сини Божі — радісно весел йтимуться, а Бог і Христос у той час проголосять: “Не буде більше ні гріха, ні смерті!”. ПЦ 484.3

“Тоді кожного нового місяця і щосуботи приходитиме кожне тіло, щоб поклонитися переді Мною, — говорить Господь”. “І з'явиться тоді слава Господня і усе творіння побачить її”. “Господь Бог зростить справедливість і славу перед усіма народами”. “Стане Господь Саваот того дня прекрасною короною та вінцем краси для останку народу Його”. ПЦ 484.4

“Господь потішає Сіон, усі руїни його потішає. Він перемінить пустелі його на Едем, його степи — сад Господній”. Дана буде йому слава Лівану, краса Кармелу й Сарону”. “Вже не скажуть про тебе ‘залишена’, а про твій край — ‘пустеля’. Тебе зватимуть: ‘В ній моя радість’, а твою землю ‘Заміжня’. Як тішиться юнак нареченою своєю, так радітиме тобою Бог твій!”²⁶ ПЦ 484.5