Дорога до Христа

Розділ 12. Що робити із сумнівами

Багато людей, особливо ті, які недавно почали християнське життя, іноді потрапляють у полон сумнівів. У Біблії чимало питань, яких вони не можуть зрозуміти і пояснити, а сатана, користуючись цим, намагається підірвати їхню віру в те, що Святе Письмо є Словом Божим. Постає питання: як знайти правильну дорогу? Якщо Біблія — справді Слово Боже, то як звільнитися від сумнівів і гнітючих думок? ДХ 80.1

Бог ніколи не вимагає від нас віри, якщо для цього немає достатньої підстави. Його існування, Його характер, а також правдивість Божого Слова грунтуються на доказах, котрі промовляють до людського розуму; і таких доказів багато. Однак Бог не виключив можливість сумнівів. Адже віра повинна грунтуватися на доказах, а не на якихось надприродних проявах. Хто хоче сумніватись, завжди знайде причину для цього; так само, як ті, хто всім серцем шукають правду, знайдуть докази, на яких можуть побудувати свою віру. ДХ 80.2

Людина не може збагнути Вічного і Безмежного. Навіть для найбільш проникливої та освіченої людини Ця Свята Істота завжди залишиться незбагненною Таємницею. “Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш аж до кінця Всемогутнього? Вона вища від неба — що зможеш зробити? І глибша вона за шеол — як пізнаєш її?” (Йов 11:7—8). ДХ 80.3

Апостол Павло вигукує: “О, безодня багатства і премудрості і знання Божого! Які незбагненні присуди Його і недосліджені дороги Його!” (Римл.11:33). Хоча й сказано, що “хмари і темрява оточують Його”, але “справедливість і правосуддя — основа трону Його” (Псал.96:2). Роздумуючи над Божою турботою про нас і мотивами, якими Він керується, ми зможемо відчути невимовну любов і благодать, поєднані з безмежною силою Господа. Людина може зрозуміти Його наміри лише настільки, наскільки це розуміння служить її благу. Все інше віддайте в руки всемогутнього Бога, серце Якого сповнене любові до нас. ДХ 81.1

Слово Боже, як і характер Творця, містить таємниці, котрих ніколи повністю не збагнути. Поява гріха у світі, втілення Христа, відродження, воскресіння та багато інших фактів, про які нам сповіщає Біблія — це надто глибокі таємниці, щоб людський розум міг повністю зрозуміти їх. Але ми не маємо причин сумніватись у Слові Божому тільки тому, що не можемо збагнути таємниць Його Провидіння. У природі ми постійно зустрічаємось з таємницями, які до кінця не можемо збагнути. Навіть незначні події життя часом є для нас такими загадками, що наймудріший філософ не може їх пояснити. Всюди ми бачимо чудеса, вищі від нашого розуміння. Тому, чи повинні ми дивуватися з того, що й у духовному світі теж є таємниці, значення яких приховане від нас? Складність полягає лише в обмеженості людського розуму. Бог дав нам у Своєму Слові достатньо доказів божественності Свого характеру. Тому не слід сумніватись у Його Слові лише тому, що ми не розуміємо всіх таємниць Божої мудрості. Апостол Петро говорить, що Святе Письмо містить у собі “дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибель свою” (2Петр.3:16). ДХ 81.2

Складні для розуміння тексти Святого Письма трактуються скептиками як доказ проти Біблії, але саме вони — вагомий доказ її божественного натхнення. Якби Біблія повідомляла про Бога лише те, що ми можемо зрозуміти, якби ми могли збагнути Його велич, то вона б не мала на собі печатки божественного авторства. Саме таємниці, сховані у ній, та велич цієї Книги повинні утвердити в нас віру в те, що Біблія справді є Словом Божим. ДХ 82.1

Біблія викладає Божу правду просто і відповідно до потреб та прагнень людського серця. Тому-то навіть вчені дивуються і захоплюються її силою, але разом з тим прості та неосвічені люди можуть зрозуміти дорогу спасіння. І все-таки ці прості істини такі величні і такою мірою перевищують рівень людських понять, що ми не можемо не визнати їх богонатхненними. Божий План викуплення і спасіння настільки ясно викладений, що покаяння перед Богом і віра в Христа є єдиним шляхом, вказаним Богом; на ньому ми й повинні шукати спасіння. І хоча ці істини доступні для розуміння, за ними приховуються таємниці, які закривають від нас Божу славу; вони не піддаються дослідженню людським розумом і водночас сповнюють невтомного шукача благоговінням і вірою. Чим глибше людина досліджує Біблію, тим більше вона переконується в тому, що це є справжнє Боже Слово; тоді людський розум змушений низько схилитись перед божественним відкриттям. Усвідомлюючи власну неспроможність, смертний розум людини, обмежений і недосконалий, не може зрозуміти ні вічних істин, ані намірів Предвічного. ДХ 82.2

Скептики та невіруючі тому й заперечують Слово Боже, що не здатні збагнути його. Однак у таку саму небезпеку можуть потрапити й ті, хто стверджує, що вірить у авторитет Святого Письма. Апостол попереджує: “Стережіться, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого і невірного, щоб вам не відступити від Бога Живого” (Євр.3:12). ДХ 82.3

Слід ретельно вивчати настанови Святого Письма і досліджувати “глибини Божі” настільки, наскільки вони відкриті в Біблії. “Закрите належить Господу Богу нашому, а відкрите — нам та синам нашим довіку” (Втор.29:29). Сатана намагається послабити здатність людського розуму до дослідження. Нерідко дослідників біблійних істин супроводжує гордість. Таких людей дратує те, що вони не можуть для особистого задоволення пояснити кожен текст Святого Письма. Вони відчувають себе переможеними. Визнати власну неспроможність розуміння богонатхненних слів — занадто принизливо для них. Вони не бажають терпеливо чекати, поки Бог знайде за потрібне відкрити їм ці істини. Такі люди думають, що їхньої мудрості достатньо, аби збагнути Святе Письмо, а коли бачать власну безпорадність, то заперечують його богонатхненність і авторитет. ДХ 83.1

Щоправда, деякі теорії та доктрини, яким приписували біблійне походження, не тільки не грунтувалися на Святому Письмі, а й повністю йому суперечили. Це у багатьох віруючих викликало сумніви і призводило їх до заблудження. Однак ми не можемо звинувачувати Боже Слово у виникненні хибних вчень — у цьому винні перекручення людей. ДХ 83.2

Якби створені Богом істоти могли повністю зрозуміти Бога і Його діла, то не могло б бути й мови про подальший пошук правди, зростання у пізнанні, розвиток нашого розуму та серця. Бог не був би Вищою Істотою, а людина, досягнувши вершини знань, перестала б розвиватись. Будемо ж вдячні Богові за те, що це не так. Бог безмежний, вічний. “В Ньому всі скарби премудрості і пізнання заховані” (Колос.2:3). Протягом цілої вічності люди досліджуватимуть, однак ніколи не збагнуть до кінця скарбів Божої мудрості, благості та сили. ДХ 83.3

Але Господь бажає, щоб істини Його Слова відкривались Його народові вже тепер, у земному житті. Існує лише одна дорога до цього пізнання: через освячення Святим Духом, про що сказано: “А Бог відкрив це нам Духом Своїм, бо Дух досліджує все, навіть Божі глибини” (1Кор.2:10). Спаситель обіцяв Своїм учням і послідовникам: “Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину… бо візьме з Мого і звістить вам” (Йоан 16:13—14). ДХ 83.4

Бог бажає, щоб людина розвивала свої розумові здібності. Вивчення Святого Письма так зміцнить і звеличить вас, як жодна інша наука. Однак не покладайтеся на власний розум, оскільки він слабкий і недосконалий. Для правильного розуміння навіть найпростіших істин Божого Слова необхідна простодушна, щира віра, готовність вчитися і підтримка Святого Духа. Усвідомлення Божої сили та премудрості, а також свого безсилля збагнути Божу велич повинно сповнити вас смиренням. Відкривайте Його Слово зі святим благоговінням так, ніби ви безпосередньо знаходитеся в Його присутності. При дослідженні Біблії ви повинні визнати, що над вами є виший Авторитет; ваша душа і розум повинні схилитися перед великим “Я є”. ДХ 84.1

У Біблії, як уже зазначалось, є багато текстів, які видаються складними для розуміння і які може відкрити лише Бог — тим людям, котрі хочуть їх зрозуміти. Але без керівництва Святого Духа ми завжди будемо схильні перекручувати і неправильно пояснювати Святе Письмо. Багато людей читають Біблію без користі, а часом навіть собі на шкоду. Коли ми читаємо Слово Боже без благоговіння та молитви, а наші серця не спрямовані до Бога, то нами опановують сумніви. У такому випадку навіть читання Біблії посилює скептицизм. Думки людини потрапляють у полон злого духа, який нашіптує читачеві хибне розуміння Святого Письма. Доки люди не прагнутимуть до єдності з Богом у словах та діях, доти існуватиме небезпека (навіть для найбільш освічених) помилятись у розумінні Писання; тому ми не повинні сліпо довіряти людським словам. Якщо ми шукатимемо в Біблії тільки суперечності, то ніколи не матимемо духовного бачення. Керуючись власними спотвореними й обмеженими поглядами, ми знайдемо чимало причин для сумнівів і невір'я в тому, що насправді є простим та ясним. ДХ 84.2

Часом люди намагаються приховати справжні причини своїх сумнівів, а в більшості випадків це потяг і схильність до гріха. Настанови й обмеження Божого Слова не сприймаються гордим серцем, яке полюбляє гріх; а ті, котрі відмовляються підкоритися вимогам Святого Письма, готові сумніватись у Божому авторитеті. Щоб знайти правду, треба щиро прагнути збагнути її, а серця повинні підкоритися Божому Слову. Всі, хто вивчатиме Біблію з таким духом, знайдуть достатньо доказів, що вона дійсно є Словом Божим. Вони зможуть зрозуміти її істини, які “умудрять їх до спасіння”. Христос сказав: “Хто хоче чинити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога” (Йоан 7:17). Замість того, щоб сумніватись у Біблії, прискіпуватись до всього, що вам незрозуміле, зверніть увагу на світло, яке вже вас освітлює, і ви отримаєте ще більше світло. Силою благодаті Божої виконуйте ті обов'язки, які вже усвідомили, і тоді зможете розуміти та виконувати те, в чому поки що сумніваєтесь. ДХ 85.1

Є доказ, доступний для всіх, — як освічених, так і неосвічених людей, — це свідоцтво особистого досвіду. Бог запрошує вас переконатися у правдивості Його Слова і обітниць: “Скуштуйте і побачите, який добрий Господь” (Псал.33:9). Замість того, щоб покладатися на чужі слова, переконайтеся самі. Господь сказав: “Просіть і одержите” (Йоан 16:24). Його обітниці виконаються, бо вони завжди збуваються. Коли ми прийдемо до Христа і будемо насолоджуватися повнотою Його любові, тоді наші сумніви і духовна темрява зникнуть у світлі Божої присутності. Апостол Павло писав про Бога, “Який визволив нас від влади темряви і перевів у царство улюбленого Свого Сина” (Колос.1:13). І кожен, хто перейшов від смерті в життя, “цим ствердив, що Бог є істинний” (Йоан 3:33), і може засвідчити: я потребував допомоги і знайшов її в Ісусі. Бог задовольнив усі мої потреби і вгамував спрагу душі. Тепер Біблія для мене — відкриття Ісуса Христа. Ви запитуєте мене, чому я вірю в Ісуса? Тому що Він — мій Божественний Спаситель. Якщо запитаєте мене, чому я вірю в Слово Боже, відповім: “Я зрозумів, що Біблія — це голос Бога, Який промовляє до моєї душі”. У собі знаходьте підтвердження того свідоцтва, що Біблія — правдива, а Христос — Син Божий. Ми твердо переконані, що віримо не в хитровидуману байку. ДХ 85.2

Апостол Петро закликав своїх братів “зростати в благодаті та пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа” (2Петр.3:18). Зростаючи в благодаті, діти Божі дедалі більше розумітимуть Слово Правди; вони побачать нове світло і красу в Його святих істинах. Про це свідчить історія Церкви всіх століть і буде свідчити до кінця… “Стежка праведного, як ясне світло, яке все більше і більше ясніє, аж до повного дня” (Прип.4:18). Вірою ми можемо побачити майбутню перспективу. Згідно з Божою обітницею наші розумові можливості постійно зростатимуть; Його божественні властивості з'єднаються з людськими, а всі спонукання душі будуть знаходитися під безпосереднім впливом Джерела світла. І тоді ми зможемо радіти з того, що Бог пояснив нам усе, що нас бентежило; тоді стане зрозумілим усе, що ми не розуміли. І там, де обмежений людський розум бачив непорозуміння та плутанину, ми побачимо найдосконалішу, прекрасну гармонію. “Тепер ми бачимо наче через затемнене скло, тоді ж лицем до лиця; тепер я розумію частково, а тоді пізнаю, як і я пізнаний” (1Кор.13:12). ДХ 86.1