Дорога до Христа

Розділ 10. Пізнання Бога

Різноманітні шляхи, якими Бог намагається відкрити Себе людям і привести їх до тісного спілкування з Ним. Природа безперервно промовляє до наших почуттів. Людина із щирим серцем буде вражена любов'ю та славою Божою, які відкриваються в ділах Його рук. Уважно прислухаючись, можна почути і зрозуміти, що Бог промовляє до неї через явища природи. Зелені ниви, розлогі дерева, бруньки та квіти; мандруючі хмари, падаючий дощ, дзюркотливі струмки, велич і слава небес — усе промовляє до наших сердець, закликаючи нас познайомитися з Тим, Хто все це створив. ДХ 64.1

Наш Спаситель пов'язував Свої дорогоцінні повчання з явищами природи. Дерева, птахи, польові квіти, гори, озера та красиве небо, а також події повсякденного життя поєднувалися зі словами правди, щоб люди могли потім пригадувати Його уроки серед метушні та клопотів щоденного життя. ДХ 64.2

Бог бажає, щоб Його діти вміли цінувати Його діла і могли насолоджуватися простою ніжною красою, якою Він оздобив наш земний дім. Бог любить усе прекрасне, але краса характеру важливіша для Нього, ніж зовнішня привабливість. Він хоче, щоб ми дбали про власну чистоту та простоту, які так приваблюють нас у квітах. ДХ 64.3

Коли б ми тільки захотіли уважно прислухатися до творіння Божого, що оточує нас, то засвоїли б дорогоцінні уроки послуху та довір'я. Починаючи від зір, які від віку до віку рухаються у Всесвіті невидимим, призначеним для них курсом, і до найменшого атома — все в природі підкоряється волі Творця. Бог турбується й утримує все, що створив. Той, Хто керує незліченними світами безмежного Всесвіту, водночас дбає і про маленького сірого горобчика, який безжурно співає свою простеньку пісеньку. Небесний Отець ніжно піклується про всіх нас: Він бачить, коли ми йдемо на роботу, чує, коли ми молимося. Його око пильнує нас, коли ми увечері лягаємо спати і коли встаємо вранці. Йому відомо, коли багач бенкетує у своєму палаці і коли бідняк збирає дітей довкола убогого столу. Бог знає про кожну пролиту сльозу, і жодна посмішка не залишається непоміченою Ним. ДХ 65.1

Коли б ми усе це глибоко збагнули, то звільнилися б від зайвих і безпідставних турбот. Наше життя не було б настільки переповнене розчаруваннями, як сьогодні, бо всі справи — великі чи малі — ми передали б у руки Бога, Якого не можна збентежити ні безліччю наших турбот, ані їх тягарем. Тоді наша душа насолоджувалася б спокоєм, якого багато людей ще не зазнали. ДХ 65.2

Насолоджуючись привабливою красою землі, подумайте про прийдешній світ, в якому не буде й сліду гріха та смерті, де природа не носитиме на собі й тіні прокляття. Уявіть собі оселю спасенних і пам'ятайте, що вона буде прекраснішою, ніж це може намалювати найсміливіша уява. У різноманітних Божих дарах в природі ми бачимо лише найслабші відблиски Його слави. Написано: “Не бачило того око, не чуло вухо і не приходило на серце людині те, що Бог приготував тим, котрі люблять Його” (1Кор.2:9). ДХ 65.3

Поети та дослідники можуть багато розповісти про природу, але тільки християнин по-справжньому насолоджується красою земні, бо усвідомлює, що це творіння Небесного Отця. Він помічає Його любов і в квітці, і в билинці, і в деревці. Ніхто не зможе до кінця оцінити значення гір та долин, річок і морів, якщо не бачить у цьому втілення любові Бога до людей. ДХ 65.4

Бог говорить до нас через Своє Провидіння і шляхом впливу Святого Духа на людське серце. В усьому, з чим ми зустрічаємося у нашому повсякденному житті, щоденних змінах, які відбуваються навколо нас, ми можемо знайти цінні уроки, якщо тільки наші серця відкриті для їх сприймання. Простежуючи дію Божого Провидіння, псалмист говорить: “Господньої милості повна земля!” (Псал.32:5). “Хто мудрий, той все це завважить, — і познають вони милосердя Господнє” (Псал.106:43). ДХ 66.1

Бог звертається до нас через Своє Слово. Біблія ще ясніше відкриває Його характер. Його взаємовідносини з людьми та великий План спасіння. У ній викладена історія патріархів, пророків та інших святих мужів давнини. Вони були “подібні до нас пристрастями” (Якова 5:17), боролися з такими ж розчаруваннями, як і ми, впадали в спокуси, але знаходили в собі мужність і за допомогою благодаті Божої ставали переможцями. Читаючи про це, ми зміцнюємося духом у прагненні до праведності. Коли ми дізнаємося про дивні досвіди, через які вони пройшли, коли бачимо, яким світлом, любов'ю та благословеннями вони користувались. які діла чинили за допомогою Божої благодаті, — тоді той самий Дух, Який надихав їх, запалить і в наших серцях вогонь святої ревності і бажання бути подібними характером до них і ходити з Богом так, як вони. ДХ 66.2

Ісус сказав про старозавітні Писання — і тим більше це стосується Нового Завіту: “…Вони свідкують про Мене” (Йоан 5:39), тобто про Відкупителя, в Якому зосереджені всі людські надії на вічне життя. Так, уся Біблія свідчить про Христа. Починаючи з першої розповіді про створення світу — “без Нього не повстало нічого, що повстало”, — до Його останньої обітниці: “Ось прийду скоро” (Йоан 1:3; Відкр.22:12), ми читаємо про Його діла і чуємо Його голос. Якщо ви бажаєте познайомитися зі Спасителем, досліджуйте Святе Письмо. ДХ 66.3

Нехай Божі Слова наповнять ваше серце. Це — жива вода, котра вгамовує спрагу. Це — живий хліб з Небес. Ісус проголошує: “Якщо не будете їсти тіла Сина Людського і пити кров Його, то не будете мати життя в собі” (Йоан 6:53); і далі Він пояснює: “Слова, котрі Я говорив вам, є дух і життя” (Йоан 6:63). Наше тіло складається з того, що ми їмо та п'ємо. У духовному житті діє той же принцип, що й у фізичному. Те, над чим ми розмірковуємо, дає моральну підпору нашій духовній природі. ДХ 67.1

План спасіння — це таємниця, яку бажають осягнути ангели. Її будуть вивчати й оспівувати викуплені протягом вічності. Невже ж ця тема не заслуговує пильного і ретельного дослідження вже зараз? Безмежна милість і любов Ісуса, Його жертва ради нас заслуговують серйозного та благоговійного роздумування. Ми повинні зосередити свою увагу на характері нашого дорогого Відкупителя та Заступника, глибше замислитися й усвідомити ціль місії Того, Хто прийшов, щоб спасти Своїх дітей від гріхів їхніх. Якщо ми будемо присвячувати час для роздумів про небесні істини, наша віра і любов міцнітимуть, молитви будуть приємні Богові, бо в них буде дедалі більше віри та любові. Це будуть свідомі й палкі молитви. Ми покладатимемо всі надії на Ісуса, маючи щоденний і живий досвід у тому, що Його сила спасає всіх, хто приходить через Нього до Бога. ДХ 67.2

Розмірковуючи про досконалість Спасителя, ми переймаємося бажанням повністю змінитися й відновитися, стати подібними до Його непорочного образу. Душа прагне схожості з Тим, Ким ми захоплюємося. Чим більше ми будемо роздумувати про Христа, тим більше розповідатимемо про Нього іншим людям, свідкуючи про Нього всьому світові. ДХ 67.3

Біблія написана не лише для вчених, навпаки, вона призначена для простих людей. Великі істини, необхідні для спасіння, ясні як день. І ніхто не припуститься помилок і не заблукає, якщо тільки не буде ставити свою власну думку вище за ясно відкриту Божу волю. ДХ 67.4

Щоб знати, чого навчає Святе Письмо, ми повинні самі досліджувати Слово Боже, а не покладатися на свідоцтва інших. Якщо ми дозволимо іншим людям думати за нас, то наші духовні сили ослабнуть, а здібності притупляться. Ми втратимо здатність сприймати всю глибину істин Слова Божого. І навпаки, наш розум зміцниться, нам відкриється дивовижна краса і цінність Біблії, якщо ми будемо серйозно досліджувати взаємозв'язок біблійних тем, порівнюючи один текст з іншим, зіставляючи духовне з духовним. Нішо так не зміцнює розум, як вивчення Святого Письма. Жодна інша книга не здатна настільки підносити думки, оживляти розум, як Біблія з її глибокими, облагороджуючими істинами. Якби Слово Боже досліджувалось так, як слід, люди володіли б широчінню розуму, благородством характеру і непохитністю намірів, що в наші дні зустрічається рідко. ДХ 68.1

Дуже мало користі приносить швидке читання Святого Письма. Можна прочитати Біблію від початку до кінця, але так і не збагнути всієї її краси, не помітити глибокого, прихованого змісту. Краще вивчати якийсь текст Святого Письма, доки його зміст і значення не стануть ясними, а Божий План спасіння — зрозумілим, ніж поверхово прочитати багато розділів без певної мети і без засвоєння конкретних настанов. Нехай ваша Біблія завжди буде з вами! Читайте її при кожній нагоді, намагайтеся запам'ятати прочитане. Навіть ідучи вулицею, ви можете прочитати з неї декілька рядків, щоб роздумувати над змістом цього уривку і таким чином закріпити текст в пам'яті. ДХ 68.2

Без серйозного дослідження Біблії, без вивчення її з молитвою ми не зможемо набути мудрості. Деякі частини Святого Письма настільки ясні, що їх неможливо неправильно зрозуміти. Але є й такі, зміст котрих не відразу зрозумілий і не сприймається після першого прочитання. Тому необхідно порівнювати один вірш Святого Письма з іншим. Досліджувати всі слова треба старанно, з молитвою та роздумами. Таке вивчення буде щедро винагороджене. Подібно до рудокопа, який знаходить “жилу” дорогоцінного металу, схованого в глибинних пластах Землі, наполегливий дослідник Слова Божого у пошуках прихованих скарбів знайде істини надзвичайної цінності, недоступні для неуважного шукача. Натхненні слова, сприйняті серцем, будуть подібні до струмків, що течуть від Джерела життя. ДХ 68.3

Ми не повинні читати й досліджувати Біблію без молитви. Перед тим, як відкрити її святі сторінки, благайте, щоб Святий Дух просвітив вас — і Він це зробить. Коли Нафанаїл прийшов до Ісуса, Спаситель сказав: “Ось справді ізраїльтянин, у якому нема лукавства”. Нафанаїл запитав: “Звідки знаєш мене?” Ісус відповів: “Перше, ніж Филип покликав тебе, як ти був під смоковницею, Я бачив тебе” (Йоан 1:47—48). Ісус і сьогодні бачить нас, коли ми на самоті молимося Йому, благаючи про світло, аби пізнати, що є істина. Ангели із царства Світла перебуватимуть з тими, котрі зі смиренними серцями шукають Божого керівництва. ДХ 69.1

Святий Дух звеличує і прославляє Спасителя. Його служіння полягає у тому, щоб відкривати Христа, чистоту Його праведності, велич спасіння, яке ми знаходимо в Ньому. Ісус каже: “Візьме з Мого та й вам сповістить” (Йоан 16:14). Тільки Дух може навчити Божественної правди. Як же високо Бог цінує людство, якщо Він ради нас віддав Свого Єдинородного Сина на смерть і послав Свого Святого Духа, щоб Він навчав і постійно провадив нас! ДХ 69.2