Дорога до Христа
Розділ 6. Віра і прийняття
Коли Дух Святий пробуджує совість, ви починаєте бачити згубність гріха, його руйнівну силу та наслідки. Збагнувши, скільки горя приносить гріх, ви дивитесь на нього з огидою, усвідомлюючи, що він розлучив вас з Богом і ви стали невільником зла. Чим більше ви боретеся з ним, тим ясніше бачите власну безпорадність, внутрішню зіпсованість і нечистоту; розумієте, що у вашому серці міцно вкоренилися гріх і самолюбство. Ви прагнете прощення, чистоти, свободи… Як же прийти до згоди з Богом і стати подібним до Нього? ДХ 37.1
Внутрішній мир — ось що вам потрібно: прощення від Бога і любов у серці. Ні гроші, ні інтелект, ні будь-які людські знання не принесуть вам миру. Досягти його власними зусиллями — безнадійна справа. Але Бог дає вам його даром — “без срібла і без плати” (Ісая 55:1). Він належить вам, потрібно тільки простягнути руку і взяти його. Господь говорить: “Коли будуть гріхи ваші, як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть, мов вовна, вони” (Ісая 1:18). “І дам вам нове серце і новий дух вложу в нутро ваше” (Єзек.36:26). Ви визнали свої гріхи і в глибині серця відмовились від них, вирішивши віддати своє життя Богові. Тепер ідіть до Нього з проханням змити всі ваші переступи і дати вам нове серце. Вірте, що Бог це зробить, адже Він обіцяв. Перебуваючи на землі, Ісус бажав донести цей урок до свідомості людей: ми повинні вірити, що одержуємо дар, який Бог обіцяв нам, і цей дар вже належить нам. Ісус зціляв людей від хвороб, коли вони вірили в Його силу. ДХ 37.2
Спаситель допомагав їм видимим чином, щоб вони повірили в те, що Він може робити і невидиме — прощати гріхи. Ісус ясно сказав про це, зціляючи розбиту паралічем людину: “Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи”. Тоді каже Він розслабленому: “Встань, візьми ноші твої та й іди додому” (Матв.9:6). Євангеліст Йоан, розповідаючи про чудеса Христа, підтверджує цю думку: “Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, мали життя в ім'я Його” (Йоан 20:31). ДХ 38.1
З простих біблійних розповідей про зцілення хворих ми можемо навчитись, як потрібно вірити в Нього, щоб отримати прощення гріхів. Згадаємо історію зцілення розслабленого у Віфезді. Бідний страждалець був зовсім безпорадний: він не ходив тридцять вісім років. Однак Ісус звелів йому: “Встань, візьми постіль твою і ходи!” (Йоан 5:8). Хворий міг би відповісти: “Господи, якщо Ти зцілиш мене, я виконаю Твій наказ”. Але ні! Він повірив словам Христа, повірив, що він вже зцілений, і відразу зробив зусилля, аби встати; розслаблений хотів ходити — і пішов. Він діяв згідно зі словом Христа, — і Бог дав йому силу. Хворий видужав. ДХ 38.2
Гріхи призвели вас до подібного становища. Ви не можете спокутувати свої минулі гріхи, змінити власне серце і стати святими. Але Бог обіцяє все це зробити для вас через Христа. Вірте в те, що Він обіцяв. Визнайте гріхи і віддайте себе Богові. Прийміть рішення служити Йому. Як тільки ви зробите це, Бог виконає Своє слово. Якщо ви вірите в те, що обіцяв Бог: що ви прошені та очищені, Він дасть вам по вірі вашій. Ви будете зцілені так само, як розслаблений, котрому Христос дав силу ходити в ту мить, коли хворий повірив у зцілення. Все можливо тому, хто вірить. ДХ 38.3
Не чекайте, поки відчуєте, що ви видужали, але скажіть: “Я вірю в це не тому, що почуваю себе здоровим, а тому, що Бог обіцяв”. ДХ 39.1
Ісус говорить: “Все, чого ви будете просити в молитві, — вірте, що одержите, і буде вам” (Марк.11:24). Виконання цієї обіцянки залежить від однієї умови: ми повинні просити по волі Божій. Але ж воля Божа якраз і полягає у тому, щоб очистити нас від гріхів, зробити нас Божими дітьми і дати силу жити в святості. Тому ми можемо просити цих благословень з вірою, що отримаємо їх, і дякувати Богові за те, що ми вже одержали їх. Яка це перевага — приходити до Ісуса, очищатися від гріха і стояти перед Законом Божим без сорому і докорів сумління! “Тож нема тепер ніякого осудження тим, котрі в Христі Ісусі живуть не за плоттю, а за духом” (Римл.8:1). ДХ 39.2
Тому ми вже не свої, а куплені дорогою ціною. “Не тлінним сріблом або золотом викуплені ви від суєтного життя вашого… але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Агнця” (1Петр.1:18—19). Отже, вам потрібно тільки повірити Богові. Тоді ви почнете нове життя під благодатним впливом Святого Духа. Ви тепер — член Його сім'ї, і Він любить вас так, як Свого Сина. Тепер, коли ви віддали себе Ісусові, не повертайтеся назад і не віддаляйтеся від Нього, а щодня говоріть: “Я належу Христові, я віддав себе Йому”. Просіть, щоб Він дав вам Духа Святого і підтримував Своєю благодаттю. І як ви, віддавшись Богові і довірившись Йому, стали Його дитиною, так і живіть у Ньому! Апостол Павло радить: “Тому як ви прийняли Христа Ісуса Господа, так в Ньому і ходіть!” (Колос.2:6). ДХ 39.3
Декому здається, що перш ніж розраховувати на Божі благословення, необхідно пройти певні випробування і пе реконати Господа у своєму виправленні. Але ви вже зараз можете просити Божих благословень. Нам потрібна Його благодать і Дух Христа, Котрий підкріпляє нас, інакше ми не зможемо чинити опір злу. Ісус бажає, щоб ми прийшли до Нього такими, якими є: безпорадними, з усіма своїми гріхами та недоліками. Ми можемо прийти до Нього зі своїми провинами та хибами. Ми можемо прийти до Нього зі своїми немочами, пороками, безглуздою поведінкою і впасти до Його ніг у покаянні. По великій милості Своїй Бог візьме нас в обійми Своєї любові, перев'яже наші рани і очистить від усякої скверни. ДХ 39.4
Саме тут багато людей зазнають поразки: вони не вірять, що Ісус прощає їх особисто. Вони не вірять Богові на слово. Проте всі, хто виконує поставлені Богом умови, мають перевагу на власному досвіді зазнати прощення, яке дає їм Бог. Він прощає їм усі гріхи. Женіть геть думку про те, що Божі обітниці не для вас. Вони стосуються кожного грішника, який кається. Христос посилає ангелів, і вони несуть Його благодать та силу кожній віруючій душі. Якою б грішною не була людина, вона може знайти силу, чистоту та праведність в Ісусі, Котрий помер за всіх грішників. Він готовий з кожного зняти заплямовану, опоганену гріхом одежу та зодягнути в білий одяг праведності. Христос пропонує грішникові життя замість смерті. ДХ 40.1
Бог не ставиться до нас так, як ми, смертні люди, ставимося одне до одного. Господь сповнений милосердя, любові та ніжного співчуття. “Хай покине безбожний дорогу свою, а крутій — свої задуми і хай до Бога звернеться, — і Він його помилує, бо Бог пробачає багато” (Ісая 55:7). “Провини твої постирав Я, як хмару, і, немов мряку, — гріхи твої” (Ісая 44:22). ДХ 40.2
“Бо не жадаю Я смерті помираючого, — говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть” (Єзек.18:32). Сатана завжди намагається приховати від нас благословенні Божі запевнення. Він хоче позбавити людину будь-якого проблиску надії, кожного променя світла. Але ми не повинні цього йому дозволити. Не слухайте спокусника, а скажіть йому: “Ісус помер, щоб я міг жити! Він любить мене і не хоче, щоб я загинув. У мене є милосердний Небесний Отець; і хоч я зловживав Його любов'ю й нехтував Його благословеннями, котрі Він давав мені, встану, піду до Отця і скажу Йому: ‘Отче! Згрішив я проти Неба і проти Тебе. Негідний я вже зватися сином Твоїм; прийми ж мене як одного з Твоїх наймитів’”. У цій притчі йдеться про те, як Отець приймає кожного блудного сина. “І коли він був ще далеко, побачив його батько і переповнився жалем: і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його” (Лука 15:18—20). ДХ 40.3
Але навіть ця притча, якою б ніжною та зворушливою вона не була, не може повністю відобразити безмежного співчуття Отця Небесного. Господь говорить через Свого пророка: “Любов'ю вічною полюбив Я тебе, тому виявляю тобі милість” (Єрем.31:3). В той час, коли грішник знаходиться ще далеко від батьківського дому, в чужій країні, де марнує власний маєток, серце Отця тужить за ним. І кожне бажання повернутися до Бога, котре виникає у серці грішника, є нічим іншим, як відповіддю на ніжний голос Святого Духа, Який кличе і навертає грішника до люблячого Небесного Отця. ДХ 41.1
Тож чи можна ще сумніватися, маючи такі запевнення у Святому Письмі? Хіба можна повірити, що Господь суворо проганяє від Себе бідолашного грішника, який бажає повернутися до Нього, залишити свої гріхи і, каючись, припасти до Його ніг? ДХ 41.2
Геть подібні думки! Нішо не може завдати більшої шкоди вашій душі, ніж подібне уявлення про Небесного Отця. Бог ненавидить гріх, але любить грішника. В особі Христа Він віддав людям Себе Самого, щоб кожен, хто бажає, міг осягнути спасіння і мати вічне блаженство у Царстві слави. Чи можна сказати переконливіше і зворушливіше, ніж сказав Він через пророка Ісаю про Свою любов до нас? Ось Його слова: “Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вона забувала, то Я не забуду тебе” (Ісая 49:15). ДХ 41.3
Піднесіться духом усі, хто має сумнів і страх! Адже Ісус живе, щоб боронити нас! Дякуйте Богові за Його дар Улюбленого Сина — і моліться, аби смерть Його Сина не була даремною для вас. Сьогодні Дух Святий запрошує кожного: “Прийдіть до Ісуса!” Віддавши Йому своє серце, ви можете розраховувати на щедрі благословення. ДХ 42.1
Читаючи запевнення Божі, пам'ятайте, що вони є виявом Його невимовної любові та милосердя. Безмежно любляче серце переповнене ніжним співчуттям до грішника. “Маємо в Ньому відкуплення Кров'ю Його, прощення провин” (Ефес.1:7). Вірте: Бог допомагає вам! Він бажає відновити в людині Свій моральний образ. Коли ви наблизитеся до Нього, каючись і визнаючи гріхи, Він наблизиться до вас з милосердям і прощенням. ДХ 42.2