Наочні уроки Христа
Розділ 9. Перлина
Благословення викупної любові наш Спаситель порівнює з дорогоцінною перлиною. Він ілюструє Свій урок притчею про купця, що шукає гарних перлин і, “знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує їі”. Сам Христос — перлина надзвичайної вартості. У Ньому перебуває вся слава Отця, уся повнота Божества. Він — сяйво слави Отця, видимий образ Його Особи. Слава Божих властивостей явлена в Його характері. Кожна сторінка Святого Писання сяє Його світлом. Праведність Христа, як чиста білосніжна перлина, не має жодної вади, жодної плями. Жодний людський витвір не здатний зробити ще кращим цей великий дорогоцінний дар Бога. Він бездоганний. У Христі “заховані всі скарби премудрості й пізнання” (Колос.2:3). Він “став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням” (1Кор.1:30). Усе, що може задовольнити потреби та прагнення людської душі як у цьому світі, так і прийдешньому, ми знаходимо у Христі. Наш Викупитель — настільки дорогоцінна перлина, що все інше в порівнянні з Ним можна вважати за втрату. НУХ 72.1
Христос “до Своїх прийшов, та Свої Його не прийняли” (Івана 1:11). Боже Світло світило в темряві світу, і “темрява Його не огорнула” (Івана 1:5). Але не всі байдуже поставилися до Небесного Дару. Купець у притчі уособлює категорію людей, котрі щиро прагнуть Істини. Серед різних народів були серйозні, вдумливі люди, які шукали в літературі, науці й релігії язичеського світу те, що вони могли б прийняти як скарб для душі. Чимало й юдеїв палко бажали знайти те, чого їм не вистачало. Не задовольняючись формальною релігією, вони прагнули духовного, піднесеного. До цього останнього класу належали вибрані Христом учні, а Корни- лій та ефіопський євнух — до попереднього. Вони прагнули небесного світла; вони молилися про нього, і коли Христос відкрився їм, вони прийняли Його з радістю. НУХ 72.2
У притчі перлина не зображена як дар. Купець придбав її ціною усього, що мав. Багато хто ставлять під сумнів значення цього факту, оскільки в Писанні Христос представлений як дар. Христос дійсно — дар, але тільки для тих, хто цілковито віддає Йому самого себе — душу, тіло, дух. Нам потрібно віддати себе Христові, щоб жити життям охочого послуху всім Його повелінням. Усе, чим ми є, усі наші таланти і здібності, котрими володіємо, — Господні, і вони мають бути посвячені Йому на служіння. Коли ми таким чином повністю віддаємо себе Йому, Христос з усіма скарбами Неба віддає Себе нам. Ми отримуємо найкоштовнішу перлину. НУХ 73.1
Спасіння — це вільний дар, однак воно купується і продається. На ринку, котрим керує Божественна милість, дорогоцінна перлина продається без грошей і без ціни. Усі можуть придбати небесні блага на цьому ринку. Скарбниця коштовностей Істини відкрита для всіх. “Ось Я перед тобою відчинив двері, — проголошує Господь, — і їх ніхто не може зачинити”. Жодний меч не охороняє ці двері. Голоси ізсередини та біля дверей говорять: “Увійди!” Голос Спасителя наполегливо, з любов'ю запрошує нас: “Раджу тобі купити в Мене золото, очищене у вогні, щоб збагатитися” (Об'явл.3:8, 18). НУХ 73.2
Євангеліє Христа — це благословення, котрим можуть володіти усі. Найбідніші, як і найбагатші, мають змогу придбати Спасіння, бо воно здобувається не земними багатствами. Його можна осягти за допомогою добровільного послуху, повної віддачі себе Христові як набутої Ним власності. Освіта навіть найвищого рівня не може наблизити людину до Бога. Фарисеї були наділені всіма дочасними й духовними перевагами, і вони гордовито вихвалялися: Ми “багаті, розбагатіли і нічого не потребуємо!” Однак вони були “і нужденні, і мізерні, і вбогі, і сліпі, і голі” (Об'явл.3:17). Христос запропонував їм Перлину надзвичайної цінності, але вони з презирством відкинули її, тому Він сказав їм: “Митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого” (Матв.21:31). НУХ 73.3
Ми не можемо заслужити Спасіння, але маємо шукати його з такою зацікавленістю, такою наполегливістю, аби заради нього готові були відмовитися від усього у світі. НУХ 74.1
Ми повинні шукати перлину величезної ціни, але не на світських ринках чи дорогах. Ціна, яку потрібно заплатити, — це не золото й не срібло, бо вони і так належать Богові. Облиште думку, що земні чи духовні переваги принесуть вам Спасіння. Бог чекає від вас добровільного послуху. Він просить вас залишити ваші гріхи. “Переможцеві, — проголошує Христос, — дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі” (Об'явл.3:21). НУХ 74.2
Є деякі люди, котрі як нібито завжди шукають небесну Перлину. Але вони не залишили своїх поганих звичок остаточно. Вони не помирають для себе, аби Христос міг жити в них. Тому не знаходять дорогоцінні перлини. Вони не перемогли честолюбства та любові до світських принад. Вони не беруть свого хреста і не йдуть слідом за Христом дорогою самозречення й жертви. Майже християни, але не цілком християни; вони, здається, близькі до Царства Небесного, але не можуть увійти туди. Майже, але не остаточно спасенні означає не майже, але остаточно загиблі. НУХ 74.3
Притча про купця, що шукає гарних перлин, має подвійне значення: вона стосується не тільки людей, що шукають Царства Небесного, але й Христа, Котрий шукає Свій втрачений спадок. Христос, Небесний Купець, шукаючи гарних перлин, бачив у загубленому людстві коштовну перлину. В опоганеній та зруйнованій гріхом людині Він бачив можливості Викуплення. Серця, котрі були полем битви із сатаною і спаслися силою любові, більш дорогоцінні для Викупителя, ніж ті, що ніколи не впали. Бог не дивився на людство як на безнадійно пропаще й нікчемне, натомість дивився на нього у Христі і бачив його таким, яким воно могло стати завдяки викупній любові. Він зібрав усі багатства Всесвіту і віддав їх, аби купити перлину. Ісус, знайшовши її, помістив на Своїй діадемі. “Бо вони, як каміння корони, засяють у красі Його” (Зах.9:16). “І будуть Мені вони власністю, — каже Господь Саваот, — на той день, що вчиню” (Мал.3:17). НУХ 74.4
Христос як дорогоцінна Перлина та наша перевага володіти цим небесним скарбом — ось тема, на котрій ми повинні найчастіше зосереджуватися. Святий Дух відкриває людині цінність гарної перлини. Час особливої сили Святого Духа — це час пошуків і знаходження небесного дару. За днів Христа багато людей чули Євангеліє, але їхня свідомість була затьмарена фальшивим ученням, тому вони не впізнали в скромному галилейському Вчителі Божого Посланця. Та після вознесіння Христа Його вступ на престол і початок посередницького служіння ознаменувалися злиттям Святого Духа. Дух був дарований у день П'ятидесятниці. Свідки Христа проголошували силу воскреслого Спасителя. Небесне світло просвітило затьмарений розум тих, хто був обманутий ворогами Христа. Тепер вони бачили, що “Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів” (Дії 5:31). Вони бачили Його, оточеного славою Небес із безмежними скарбами в руках, призначеними для тих, хто залишить свій непослух. Коли апостоли проповідували їм про славу Єдинородного Сина Божого, три тисячі душ були навернені. Ці люди побачили себе такими, якими були, — грішними й нечистими, а у Христі вони узріли свого Друга і Викупителя. Христос був звеличений, Христос був прославлений через силу Святого Духа, що спочив на людях. Вірою ці навернені побачили в Ньому Того, Хто переніс пониження, страждання і смерть, щоб вони не загинули, але мали життя вічне. Відкриття Христа Духом Святим привело їх до реального відчуття Його сили й величі, і вони з вірою простягли свої руки до Нього, говорячи: “Я вірую”. НУХ 75.1
Після цього Радісну вістку про воскреслого Спасителя було донесено до найвіддаленіших куточків населеного світу. Звідусіль до Церкви стікалися навернені до Христа. Віруючі переживали нове навернення. Грішники приєднувалися до християн у пошуках дорогоцінної Перлини. Виконувалося пророцтво: “І буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів… як Ангел Господній” (Зах.12:8). Кожний християнин бачив у своєму братові Божественну подобу доброзичливості й любові. Усі прагнули до одного. Одна мета заполонила всіх. Усі серця билися в унісон. Єдиним прагненням віруючих було — виявити подобу характеру Христа і працювати для розширення Його Царства. “Всі ті, що повірили, мали одне серце й душу… Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх” (Дії 4:32—33). “Господь же додавав до них щодня тих, що спасалися” (Дії 2:47). Дух Христа оживив усю громаду, тому що вони знайшли дорогоцінну перлину. НУХ 76.1
Ці сцени мають повторитися, але із ще більшою силою. Злиття Святого Духа в день П'ятидесятниці було раннім дощем, але пізній дощ буде ще ряснішим. Дух чекає лише нашого наполегливого прохання і прийняття. Христос знову має бути відкритий у Своїй повноті силою Святого Духа. Люди побачать незмірну вартість дорогоцінної Перлини і разом з апостолом Павлом скажуть: “Але що було для мене надбанням, те я визнав заради Христа за втрату. І взагалі, все визнаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа” (Филп.3:7—8) НУХ 76.2