Наочні уроки Христа

Гроші

Бог довіряє людям також кошти. Він дає їм сили набувати багатство. Він зрошує землю небесною росою та відсвіжує її дощовими потоками. Господь дає сонячне світло, яке зігріває землю, пробуджуючи до життя рослинний світ, спричиняючи його цвітіння та плодоношення. І Він чекає, аби Йому повернули Його власність. НУХ 247.1

Гроші дані нам не для власного звеличення і прославлення. Як вірні управителі, ми повинні використовувати їх, щоб звеличити й прославити Бога. Деякі вважають, що тільки частина їхніх коштів належить Господеві. Відклавши частину для релігійних і доброчинних цілей, решту вони вважають своєю власністю, котру можна використовувати як заманеться. Проте вони помиляються. Усе, чим володіємо, належить Господеві, ми підзвітні Йому за використання довіреного нам. У тому, як витрачаємо кожну копійку, буде видно, чи любимо ми Бога понад усе і ближнього, як самих себе. НУХ 247.2

Гроші мають велику цінність, бо можуть зробити багато добра. У руках Божих дітей це їжа для голодних, пиття для спраглих, одяг для нагих. Це захист пригноблених і допомога хворим. Однак гроші вартують не більше, ніж пісок, якщо не використовуються для забезпечення життєвих потреб, благословення інших та розвитку справи Христа. НУХ 247.3

Накопичене багатство не просто даремне, це — прокляття. У житті це пастка для душі, що відволікає нашу прихильність від небесного скарбу. У великий Божий день це багатство засудить свого власника, свідкуючи про невикористані таланти і знехтувані можливості. Писання говорить: “Тепер слухайте ви, багаті, плачте й ридайте над жахливими вашими злиднями, що надходять. Ваше багатство зотліло, а ваш одяг сточила міль. Ваше золото й срібло поржавіло, і їхня іржа свідчитиме проти вас і з їсть ваші тіла, як вогонь. Ви назбирали скарбів на останні дні. Ось затримана вами платня робітників, які жали на ваших нивах, вже волає, і зойки женців досягай вух Господа Саваота” (Якова 5:1—4). НУХ 247.4

Водночас Христос не схвалює марнотратства та бездумного використання коштів. Його урок економії: “Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало” (Івана 6:12), — даний для всіх Його послідовників. Хто усвідомлює, що його гроші — талант від Бога, той буде використовувати їх ощадно і вважатиме за обов'язок економити їх, аби бути спроможним давати. НУХ 248.1

Чим більше коштів ми витрачаємо на показне й потурання егоїстичним бажанням, тим менше їх залишається на їжу для голодних та одяг для нагих. Кожна копійка, витрачена на те, без чого можна обійтися, позбавляє їхнього власника дорогоцінної можливості чинити добро. Така людина обкрадає Бога, забираючи від Нього честь та славу, які Він міг би отримати через правильне використання довірених Ним талантів. НУХ 248.2